Спецпроект

Визначено 5 музеїв, які позмагаються за грант Ахметова у 10 мільйонів

Завершилося засідання експертної ради проекту "Динамічний музей" фонду Ріната Ахметова "Розвиток України", рішенням якого були визначені 5 українських музеїв з 25 зареєстрованих на розгляд.

Про це повідомляє кореспондент "Історичної Правди".

Тепер ці музеї продовжать суперництво за основний грант проекту "Динамічний музей" у розмірі 10 млн грн, спрямований на модернізацію музею, оновлення підходів і методів роботи і формування власного бачення розвитку протягом наступних трьох років.

Крім того, ще два музеї з "короткого списку" отримають гранти на суму до 250 тисяч грн кожен на реалізацію окремих компонентів проекту.

Основний музей-реципієнт співпрацюватиме зі спеціально призначеним експертом-фасилітатором, завданням якого буде постійне консультування і надання фахової підтримки (професійні контакти, досвід і пр.) команді проекту.

"Короткий список" обраних музеїв (за абеткою):

1. Державний природничий музей Національної академії наук України у Львові. Проект "Природничий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею".

2. Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького. Проект "Музей для всіх: інтерактивний культурологічний соціально орієнтований проект для широкої аудиторії".

3. Донецький обласний краєзнавчий музей. Проект "Дитячий музейний центр для дітей з різними фізичними та соціальними можливостями".

4. Музей книги і друкарства (Київ). Проект "Минуле і сучасність в просторі Музею книги і друкарства України".

5. Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара» (Київ). Проект "Актуальний Музей: стратегія динамічного розвитку".

Грантоотримувачів визначила спеціально створена експертна рада, який засідає у два етапи. Вчорашня рада у складі 5 українських експертів (Зеновій Мазурик, Юлія Литвинець, Світлана Остапова, Владислав Піоро, Олеся Островська-Люта) визначила шорт-лист з перерахованих музеїв.

На другому етапі два іноземних і три українських експерти виберуть трьох переможців.

"Зробити вибір було дуже складно: часто доводилося вибирати між хорошим і дуже хорошим, - зазначила керівник проекту "Динамічний музей" Олеся Островська-Люта. - Це був дійсно важкий вибір - і професійно, і емоційно. Наші музеї, у всякому разі, ряд музеїв у різних регіонах, готові до позитивних змін і готові працювати на це".

Остаточне рішення експертної ради буде оголошено 2 листопада 2012 року. У період з середини вересня до середини жовтня цього року відбудуться моніторингові візити в ці п'ять музеїв з метою оцінки їхнього потенціалу та здатності реалізувати запропоновані проекти.

Як відомо, фонд "Розвиток України" оголосив про конкурс у рамках проекту "Динамічний музей" у березні цього року.

Проект "Динамічний музей" покликаний допомогти українським музеям розвинути власні ресурси відповідно до міжнародних музейних стандартів, а також реалізувати проекти, котрі можуть мати експериментальний характер або базуватися на досвіді вітчизняних і зарубіжних музеїв.

Це можуть бути нові форми просвітницької роботи, нові принципи формування та презентації музейних колекцій, нові способи адміністративної роботи (наприклад, запровадження PR- та фандрейзингових складових роботи).

Це мусять бути дії, котрі наблизять музей до своєї аудиторії, перетворять його на жвавий осередок культурного обміну, а також сприятимуть стабільному розвитку музейних програм надалі.

Читайте також: "Як зробити супер-музей. Досвід Кракова і Парижа"

Теми

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.