Росія оголосила українського журналіста та історика persona non grata

Учаснику української делегації до Карелії журналістові Сергієві Шевченку не дозволили в'їзд на територію Російської Федерації.

Про цей інцидент повідомляє сайт Товариства "Меморіал". Кілька днів тому в традиційну прощу до місця загибелі видатних представників національної інтелігенції у Карелії вирушили 28 осіб.

В урочищі Сандармох Медвежегорського району майже 75 років тому - в листопаді 1937-го за чотири дні таємно ростріляли 1111 в'язнів соловецького етапу.

Серед замордованих - цвіт українського відродження початку ХХ ст. - письменники Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров, Григорій Епік, Микола Куліш, Мирослав Ірчан, режисер Лесь Курбас, історик Сергій Грушевський (брат президента УНР Михайла Грушевського), урядовці УНР, громадські й церковні діячі, вчені, військові. 

Де наші кістки - там і Україна. Враження учасника Соловецької прощі

На яких підставах відмовили у в'їзді Сергію Шевченку, наразі не відомо. На всі питання прикордонники відказували, що не зобов'язані нічого пояснювати.

До цього жодних проблем з перетином кордону журналіст не мав: він сім разів відвідував Карелію, зокрема й Соловки, є автором низки книг про трагедію Сандармоху, а також численних статей в періодиці.

Питання до російського МЗС, яке в односторонньому порядку застосувало "чорні списки" - таємний перелік громадян України, перебування яких на території Російської Федерації небажане.

1111 трупів. Повний список розстріляних під Сандармохом

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.