Кулиняк оголосив догану за скандал з Прокаєвою. Але нікого не звільнив?

Міністр культури Михайло Кулиняк оголосив догану генеральному директору Національного Києво-Печерського заповідника Вікторії Лісничій.

Про це повідомляє УП.Життя з посиланням на прес-службу Мінкульту.

Догану оголошено у зв'язку із скандалом заповіднику, який розгорівся наприкінці липня.

"Генеральний директор заповідника Вікторія Ліснича з відповідним наказом міністра ознайомлена", йдеться в повідомленні.

Як відомо, наприкінці липня працівники лаврського заповідника звернулися з відкритим листом до Кулинянка, у якому просили звільнити заступників гендиректора.

Зокрема, просили звільнити заступника гендиректора з екскурсійної роботи Світлани Зорінець та колишню модель, а нині заступника генерального директора з міжнародного співробітництва Владу Прокаєву за погрози працівникам та "знущання".

Згодом модель Прокаєва звинуватила гендиректора у хабарництві. Мовляв, Ліснича взяла у неї хабар у розмірі 50 тисяч доларів за свою посаду для міністра.

Сам міністр заперечує, що будь-коли брав хабарі, і каже, що позиватися до Лісничої та Прокаєвої не збирається, так само, як і звільняти їх.

Як відомо, Прокаєву-Литовченко призначили на посаду на початку червня цього року.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.