Спецпроект

Янукович і Коморовський відкриють "недоведений" пам'ятник у Биківні

Президенти Польщі та України урочисто відкриють польський військовий цвинтар у Биківні. Український інститут національної пам'яті каже, що там лежать не тільки поляки і не тільки військові.

Президенти України і Польщі Віктор Янукович і Броніслав Коморовський 20-21 вересня візьмуть участь у врочистостях у Биківні, де "лежать останки понад трьох тисяч жертв катинського злочину".

Про це повідомляє Польське радіо з посиланням на Польську пресову агенцію.

Польський військовий цвинтар у Биківні буде четвертим "катинським цвинтарем" - поряд із кладовищами у Катинському лісі, Мєдному (Росія), Харкові-П’ятихатках.

Цвинтар розташований на територї Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", на місці поховання жертв катинського злочину з так званого "українського списку". Рідні близьких вперше за 72 роки зможуть побачити таблиці із прізвищами своїх рідних.

Катинський злочин - масове вбивство польських громадян, здійснене службовцями НКВД на підставі рішення Політбюро ЦК більшовицької партії від 5 березня 1940 року. Тоді розстріляно понад 21 тисячу польських військовополонених та представників польської інтелігенції, яких було взято у полон після вторгнення Червоної Армії до Польщі 17 вересня 1939 року.

В’язнів тримали і вбивали у різних місцях, зокрема у Козельську, Осташкові, Старобільську, Биківні та ін.

Як відомо, Український інститут національної пам'яті просив польську сторону утриматись від вживання словосполучення "український катинський список", оскільки злочини здійснювала не українська, а радянська влада.

Також УІНП просив утриматися від застосування "нічим не обґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні" - оскільки серед репресованих громадян міжвоєнної Польщі були не тільки поляки, але й українці, євреї та інші нації. Так само серед знищених людей були не тільки польські військові, але й діячі ОУН, українські комуністи, єврейські активісти, підприємці різних націй тощо.

УІНП підкреслював, що цифра у 3,5 тисячі убитих польських офіцерів, озвучена польською стороною, не доведена документальними й археологічними джерелами.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.