Спецпроект

Естонські газовики розмістили на своїй рекламі концтабір Аушвіц. ФОТО

Естонська газова та опалювальна фірма GasTerm розмістила на своєму сайті фотографію воріт музею нацистського концтабору Аушвіц (Освенцім) із написом Arbeit macht frei ("Праця звільняє") як рекламу.

Зображення було підписане: "Газове опалення - гнучке, зручне та ефективне", повідомляє Delfi.

Пізніше компанія видалила фотографію, проте скріншот сторінки зберігся в кешах пошукових систем.

На даний момент підпис супроводжує інший знімок на головній сторінці сайту компанії, де зображена палаюча газова конфорка. До підпису додано текст: "Якщо розміщена тут раніше фотографія заподіяла комусь незручність, ми щиро вибачаємося".

 Скріншот з офіційного сайту естонських енергетиків

Інцидент із фотографією прокоментував виконавчий директор GasTerm Свен Лінрос. За його словами, він зробив знімок, розміщений на сайті, самостійно, коли побував на екскурсії в музеї концтабору Аушвіц.

Розміщення фото на сайті голова компанії пояснив тим, що "газове опалення часто пов'язують із подіями Голокосту"."Ми часто чуємо жарти щодо того, що Гітлер наклав на себе руки, бо отримав рахунок за газ", - зазначив він.

За словами Лінроса, в музеї він дізнався, на свій подив, що і в тамтешніх будівлях використовували газове опалення. "Про газовому опаленні часто говорять, що воно вибухає, отруює, але в Освенцімі використали отруйний газ, а не природний газ або газове паливо", - пояснив він.

Аушвіц розвалюється. Потрібні гроші на реставрацію музею

Виконавчий директор кілька разів наголосив, що все це не було провокацією, однак у підсумку все ж сказав, що "легка провокація, можливо, не була самою гарною ідеєю. Прийшло декілька злих листів від людей, які не були з нами згодні".

Лінрос зазначив, що сайт його фірми відвідують в основному її клієнти, і їм він сам уже все пояснив, тож жодних проблем через фото не виникло. Директор запевнив, що фото не було задумане як реклама, або для того, щоб висіти на сайті вічно.

"Не готовий для великих суперечок або уваги ЗМІ", - сказав Лінрос в підсумку. Він зізнався, що засуджує злочини, вчинені в Освенцімі, і що під час відвідин музею відчув жах через скоєне в концтаборі.

Фабрика смерті. Екскурсія концтабором Аушвіц. ФОТО

Комплекс концтаборів "Аушвіц-Біркенау" у часи нацистської окупації був розташований на території Польщі, біля міста Освенцім. У таборах було знищено більше мільйона чоловік, переважно євреїв. Пізніше на території Освенціма було створено музей.

Це вже не перший раз, коли зображення Аушвіца використовується у рекламі. В січні цього року спортзал у Дубаї використав фото з концтабору вкупі зі слоганом "Скажи калоріям "До побачення".

Дивіться також:

Золоті жнива. Як польські селяни розкопували могили в нацистських таборах

В Рівному демонтували лайтбокси з рекламним Леніним. ФОТО

Українці зробили рекламу горілки з Гітлером і Сталіним. ФОТО

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.