Спецпроект

ОФІЦІЙНО ВІДКРИЛИ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ КИЄВА

У Києві відкрилися два музеї - "Музей історії міста Києва" та "Музей історії шістдесятництва". На відкриття Музею історії Києва місто витратило 5,5 млн грн. В експозиції - 600 експонатів із 372 тисяч. У травні Попов уже урочисто відкривав обидва музеї.

Про це повідомляє РБК із посиланням на голову КМДА Олександра Попова.

"Кошти, які ми витратили з бюджету, - це 5,5 млн грн для того, щоб виставити обладнання і експозицію і таким чином відкрити музей, - зазначив Попов. - У залах "Музею історії міста Києва" виставлено 600 експонатів із 372 тисяч, які знаходяться у фондах музею".

Серед експонатів - археологічні пам'ятки часів Київської Русі, барельєф архангела Михаїла з міської ратуші, особисті речі видатних киян, живопис, твори мистецтва. 

Вхід до Музею історії Києва коштуватиме 35 грн для дорослого, 15 грн для дітей.

Музей історії шістдесятництва створений на основі колекції, зібраної членами громадської організації "Музей шістдесятництва", яка налічує понад 20 тисяч експонатів. Він розташований на вулиці Олеся Гончара, 33.

Серед експонатів - зразки самвидаву, картини, рукописи і друковані видання, а також унікальні фотографії і особисті речі шістдесятників.

"Музей шістдесятництва - це тема, яка цікавить українську інтелігенцію, і ми хотіли розповісти правду про той час", - зазначив голова КМДА.

Музей шістдесятництва - розповідь про заклад його директора. ФОТО

Музей шістдесятництва є філією Музею історії Києва. До понеділка вхід у музей вільний, а з понеділка квиток буде коштувати 25 грн, пільговий - 10 грн.

Музей історії Києва відкрився на місці скандальної забудови на Хмельницького, 7, біля метро "Театральна".

Відкриття музеїв приурочено до святкування Дня незалежності України.

Як відомо, у травні 2012 року Олександр Попов уже врочисто відкривав Музей історії Києва і Музей шістдесятництва. Але одразу після церемонії музеї були зачинені на ремонт.

Музей історії Києва заснований у 1978 році. З 1982-го музей працював у Кловському палаці на Липках.

У 2004-му приміщення палацу передали Верховному суду України, а музей "тимчасово" залишився без власного приміщення. З 2004 року музей не мав можливості проводити повноцінну виставкову діяльність. Його фонди зберігаються в Українському домі, а археологічний відділ, розташований у Будиночку Петра на Подолі, намагалися виселити.

Улітку 2011 року київська влада пообіцяла переселити музей у скандальну забудову над метро "Театральна". Депутати Київради від опозиції стверджували, що це приміщення не пристосоване для збереження експонатів. Зараз у фондах музею — 250 тисяч експонатів.

Читайте також: "Екс-директори Музею історії Києва: "Музей хочуть розформувати"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.