Спецпроект

У директора "Київської фортеці" відібрали квартиру, бо вона завелика

У екс-директора музею "Київська фортеця" В'ячеслава Кулинича забрали надану міською владою квартиру, оскільки "метраж даної квартири перевищує норми, які суперечать житловому законодавству України".

Така відповідь на запит до Київської міськдержадміністрації щодо повернення Кулиничу подарованої до Дня працівника культури квартири надійшла до депутата Київради (БЮТ-Батьківщина) Олександра Бригинця.

"Коли КМДА вручала В. Кулиничу квартиру - на свято перед камерами - ніяких проблем з її метражем не було, - зазначив Бригинець. - Але після звільнення його з посади директора Київської фортеці виявилося, що квартира не відповідає нормам житлового законодавства".

У відповіді КМДА зазначається, що акти та документи на оформлення житла родині Кулінічів було передано до квартирного відділу Шевченківської райдержадміністрації для затвердження спільного рішення та видачі ордера.

При опрацюванні документів нібито виявилося, що метраж даної квартири перевищує норми, які суперечать житловому законодавству України.

Нагадаємо, 17 липня з посади директора Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" звільнили В’ячеслава Кулинича. Згодом стало відомо, що в нього відібрали урочисто подаровану головою КМДА Поповим квартиру.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.