Історичні міста можна забудовувати, але обережно - Азаров

Забудова міст, багатих давньою історією, має відбуватися надзвичайно обережно.

Про це в ефірі одеського телебачення 14 серпня заявив прем’єр Микола Азаров, повідомляє УП з посиланням на прес-службу Кабміну.

"У таких історичних містах, як Київ, Львів, Одеса та низці інших, їх забудова, модернізація і реконструкція мають відбуватися надзвичайно обережно, з великою увагою та любов’ю до міста", - сказав Азаров.

При цьому він підкреслив, що обов’язково мають бути розроблені та затверджені генеральні плани міст.

"До цього необхідно надзвичайно серйозно підходити, обов’язково обговорити його (генплан) з істориками, археологами, зі спеціалістами в галузі захисту пам’яток історії та зводити нові будинки тільки в тих місцях, де це можливо, і це будівництво в жодному разі не повинно спотворювати архітектурний вигляд міста", - сказав Азаров.

Він також підкреслив, що, на його думку, генеральні плани таких міст повинні затверджуватися на найвищому рівні – урядом чи навіть президентом.

Дивіться також: "Янукович заплутався у слові "археологія". ВІДЕО"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.