"Бандерівські питання" цікавлять 5-7% українців - експерт

Переважна більшість громадян України переймається соціальними питаннями, а не фактами з історії. Окремі герої для Сходу і Заходу України – черговий міф, за допомогою якого "дуже зручно керують дурниками".

Про це заявив директор Центру політичного аналізу "Стратагема" Юрій Романенко, повідомляє "Газета.ua".

"Ви знаєте хоч одну людину із Західної України, яка спалила себе через те, що Бандеру не визнали героєм? - зазначив Романенко. - Чи навпаки, ви знаєте хоч одну людину, яка пожертвувала собою заради бюста Сталіна, зруйнованого в Запоріжжі?"

За словами експерта, будь-яка соціологія показує, що "всі ці бандерівські питання цікавлять близько 5-7% населення".

"Перша проблема, що цікавить громадян України, як на заході, в центрі, так і на сході – це питання безробіття і соціальних гарантій, - сказав експерт. - 50-60% хвилює проблема безробіття, далі ЖКГ відсотків 20-30%. Як тільки берете реальні цифри, то розумієте, що маси справді хочуть і, що для них справді важливе".

Читайте також:

Андрухович виступив проти Сталіна і Бандери

"В Україні є ознаки отруєння історією" - історик

Війна пам'ятників. Сергій Жадан про те, як політики ділять нас минулим

"Аеропорт імені Нахтіґалю"

"Маргінальна моя Україна". Сашко Кривенко про гопників від історії

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.