Спецпроект

ДИРЕКТОР "КИЇВСЬКОЇ ФОРТЕЦІ" ОСКАРЖИВ СВОЄ ЗВІЛЬНЕННЯ

Екс-директор Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" В'ячеслав Кулинич вважає незаконним наказ Головного управління культури КМДА про його звільнення.

Кулинич вимагає від Окружного адміністративного суду Києва поновити його на посаді, повідомляє УНІАН.

"Вчора я оскаржив рішення у адміністративному суді й у інстанціях міста Києва у зверненні до Попова", - сказав В.Кулинич.

Екс-директор Київської фортеці зазначив, що у наказі, виданому 17 липня, йдеться про його звільнення "у зв'язку з неодноразовим порушенням трудової дисципліни, невиконанням доручень Головного управління культури".

"Хоча весь цей час вони регулярно нам підтверджували премію і тільки за тиждень до цього наказу вони винесли мені догану за те, що я не пустив комісію з передачі башти в оренду на територію музею", - додав він.

Крім того, за словами В.Кулинича, наказ про його звільнення видано з порушенням закону, оскільки він у цей час хворів та й досі перебуває на лікарняному.

Екс-директор Київської фортеці також просить Президента України Віктора Януковича особисто втрутитися в ситуацію, оскільки міська влада не виконує його доручення про передачу музею з комунальної у державну власність.

Також Кулинич повідомив, що Головне управління культури КМДА позбавило його квартири, яку виділив голова КМДА Олександр Попов, враховуючи його діяльність із захисту пам'яток історії.

"Я стояв у черзі, в комуналці, і мені було виділено квартиру. Цю квартиру у мене в ці дні відняли. Управління культури заявило, що у них немає можливості виділити мені квартиру. Це питання для мене болюче ще й тому, що у мене малі діти — доньці п'ять років, а сину — 10 місяців. В цьому був і певний шантаж... Тепер я залишився без роботи, без квартири і без зарплати, і мені, напевно, скоро не буде чим годувати своїх дітей", - додав екс-директор музею.

Тим часом начальник Головного управління культури КМДА Світлана Зоріна наполягає на законності звільнення Кулинича.

"В'ячеслав Кулинич працював директором Київської фортеці 17 років. За цей час він зробив дуже багато гарного для цього музею, - сказала чиновниця. - Але час спливає і якщо люди не змінюються, не вчаться, то через який час вони не можуть керувати музеєм".

За словами Зоріної, останні декілька років Кулинич не займався розвитком музею. "Він більше займався захистом музею. Йому ця роль у суспільстві подобається набагато більше, йому здається, що хтось хоче забрати фортецю... Людина перестала бути субординованою. Він звільнений не як захисник музею, а за систематичне порушення трудової дисципліни", - сказала чиновник.

Про непрості стосунки Зоріної і музейників на прикладі Музею історії Києва

При цьому С.Зоріна наголосила, що за останні роки на території музею відбувалася мало виставок та інших заходів, завдяки яким об'єкт отримував додаткові кошти на свій розвиток.

"Наприклад, музей Богдана і Варвари Ханенків заробляє 200 тисяч євро на рік, а надходження Київської фортеці за минулий рік становили 98 тисяч, а за першу половину цього року — 65 тисяч", - повідомила начальник управління.

Начальник управління також зазначила, що В.Кулинич не допустив на територію музею комісію БТІ, яка повинна була скласти технічний паспорт башти №4 Київської фортеці. "Це єдиний об'єкт, який не має технічного паспорту», - додала вона.

С.Зоріна також наголосила, що в день звільнення розмовляла з В.Кулиничем на тему подальшого розвитку музею, а також щодо причин не допуску комісії БТІ. "Це ненормальна ситуація. Сьогодні музей не пустив (комісію), завтра театр не пустить... Я не можу не реагувати на це", - додала вона.

Начальник управління також спростувала інформацію, що наказ про звільнення В.кулинича було видано у той час, коли він знаходився на лікарняному. "Він підписав наказ, пішов у лікарню і взяв лікарняний попередньою датою... Є елементарна порядність...", - сказала С.Зоріна.

Крім того, начальник управління заявила, що їй невідомо про відмову у виділенні В.Кулиничу квартири. "Я ордер на квартиру Кулинича підписала і віддала. А далі — це його спілкування з управлінням житлового забезпечення. Але яка ситуація в цьому управлінні — я не можу прокоментувати", - пояснила вона.

Нагадаємо, 26 квітня Київрада передала "Музею історичного культурного надбання "ПЛАТАР" в оренду на 49 років приміщення у нежитловому будинку на вулиці Старонаводницькій, 2-а, котра є частиною музею "Київська фортеця".

9 липня Кулинич заявив, що управління культури КМДА вимагає звільнення його з посади у зв'язку з відмовою виконувати рішення Київради про передачу в оренду на 49 років одного з приміщень музею.

Він повідомив, що звернувся до Окружного адмінсуду Києва з позовом про оскарження рішення Київради від 26 квітня про передачу "Музею історичного культурного надбання "Платар" приміщення у нежитловому будинку на вулиці Старонаводницькій, 2-а в оренду на 49 років.

Перше судове засідання з розгляду позову призначено на 1 серпня.

На думку В.Кулинича, Головне управління культури КМДА поспішало зі його звільненням, щоб унеможливити участь у судовому процесі. Він вважає, що управлінням культури призначить представника "начебто" музею "Київська фортеця", який погодиться з позицією Київради у судовому процесі.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.