Спецпроект

Звільнили директора музею "Київська фортеця"

Голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець заявляє, що В’ячеслава Кулинича звільнено з посади директора Національного історико-архітектурного музею ”Київська фортеця”.

Про це Бригинець написав у своєму блозі.

”Щойно звільнили з посади директора Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" В.Кулинича, який відстоював її як лев. Отакі реалії… Боюсь, що тепер від Київської фортеці нічого не залишиться”, - заявив депутат.

Нагадаємо, що 9 липня В'ячеслав Кулинич заявив, що управління культури КМДА вимагає звільнення його з посади у зв`язку з відмовою виконувати рішення Київради про передачу в оренду на 49 років одного з приміщень музею.

”Я відмовився і не допустив на територію музею комісію з передачі башти № 4 в оренду. Начальник головного управління культури вимагала, щоб я написав заяву про звільнення”, - сказав Кулинич.

Директор музею підкреслив, що відмовився залишати посаду: ”Я - киянин, і як громадянин України вважаю, що ми не можемо залишати після себе пустелю, якщо це навіть загрожує мені, моїм близьким і співробітникам, ми не залишимо свого посту. Ми не боїмося погроз, і будемо відновлювати і відстоювати наші пам`ятки, до речі, виконуючи доручення діючого Президента і його адміністрації”.

Кулинич також повідомив, що керівництво ”Київської фортеці” звернулося до Окружного адміністративного суду Києва з позовом щодо оскарження рішення Київради про передачу ”Музею історичного культурного надбання ПЛАТАР” приміщення у нежитловому будинку на вулиці Старонаводницькій, 2-а.

Як відомо, у попередньому проекті бюджету Києва на 2012 рік фінансів на охорону музеїв Києва передбачено не було.  Для охорони музеїв в 2012 році необхідно 8,5 млн. грн., з них - 4 млн. грн. на охорону історико-архітектурного пам´ятника-музею "Київська фортеця".

Під час підготовки НСК "Олімпійський" до проведення Євро-2012 в Україні працівники музею скаржилися, що земельні роботи з оформлення прилеглої території стадіону зачіпають територію "фортеці" і можуть призвести до її подальшого руйнування.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення в Європі.

Як відомо, на початку року Мінкульт звільнив ряд керівників провідних музеїв. Серед них було звільнено й генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську.

Також звільнили генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Наталю Клименко. Її місце посів Дмитро Стус.

Було змінено й керівництво Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогово.

Читайте також: "Музейний заколот. Про звільнення і призначення чільних кадрів галузі"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.