Спецпроект

Звільнили директора музею "Київська фортеця"

Голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець заявляє, що В’ячеслава Кулинича звільнено з посади директора Національного історико-архітектурного музею ”Київська фортеця”.

Про це Бригинець написав у своєму блозі.

”Щойно звільнили з посади директора Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" В.Кулинича, який відстоював її як лев. Отакі реалії… Боюсь, що тепер від Київської фортеці нічого не залишиться”, - заявив депутат.

Нагадаємо, що 9 липня В'ячеслав Кулинич заявив, що управління культури КМДА вимагає звільнення його з посади у зв`язку з відмовою виконувати рішення Київради про передачу в оренду на 49 років одного з приміщень музею.

”Я відмовився і не допустив на територію музею комісію з передачі башти № 4 в оренду. Начальник головного управління культури вимагала, щоб я написав заяву про звільнення”, - сказав Кулинич.

Директор музею підкреслив, що відмовився залишати посаду: ”Я - киянин, і як громадянин України вважаю, що ми не можемо залишати після себе пустелю, якщо це навіть загрожує мені, моїм близьким і співробітникам, ми не залишимо свого посту. Ми не боїмося погроз, і будемо відновлювати і відстоювати наші пам`ятки, до речі, виконуючи доручення діючого Президента і його адміністрації”.

Кулинич також повідомив, що керівництво ”Київської фортеці” звернулося до Окружного адміністративного суду Києва з позовом щодо оскарження рішення Київради про передачу ”Музею історичного культурного надбання ПЛАТАР” приміщення у нежитловому будинку на вулиці Старонаводницькій, 2-а.

Як відомо, у попередньому проекті бюджету Києва на 2012 рік фінансів на охорону музеїв Києва передбачено не було.  Для охорони музеїв в 2012 році необхідно 8,5 млн. грн., з них - 4 млн. грн. на охорону історико-архітектурного пам´ятника-музею "Київська фортеця".

Під час підготовки НСК "Олімпійський" до проведення Євро-2012 в Україні працівники музею скаржилися, що земельні роботи з оформлення прилеглої території стадіону зачіпають територію "фортеці" і можуть призвести до її подальшого руйнування.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення в Європі.

Як відомо, на початку року Мінкульт звільнив ряд керівників провідних музеїв. Серед них було звільнено й генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську.

Також звільнили генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Наталю Клименко. Її місце посів Дмитро Стус.

Було змінено й керівництво Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогово.

Читайте також: "Музейний заколот. Про звільнення і призначення чільних кадрів галузі"

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.