Спецпроект

У Львові покажуть грузинський фільм про Голодомор

Історик Микола Лазарович у "Тюрмі на Лонцького" розповість про Голодомор після перегляду грузинської документальної стрічки.

Про це повідомляє ЦДВР.

Черговим гостем кінолекторію Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" стане докторант Чернівецького національного університету, кандидат історичних наук Микола Лазарович.

На зустріч із глядачами музейного кінолекторію історик Микола Лазарович приїде, щоб прокоментувати історичний документальний фільм "Голодомор. Окупація", знятий грузинськими кінематографістами 2011 року.

Стрічка про Голодомор-геноцид в Україні стала першою в циклі із 17 документальних фільмів, створених Громадським мовленням про історію окупації 14 держав Європи та Азії. Фільм розповідає про трагедії мільйонів людей та їхню боротьбу за свободу і незалежність. 

Микола Лазарович — один із упорядників Книги пам’яті "Чорна тінь Голодомору 1932-1933 років»", лауреат всеукраїнської літературно-мистецької премії імені братів Лепких.

Час і місце заходу: 15 липня, неділя, 13:00. Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід із вул. К. Брюллова), другий поверх.

Вхід на перегляд фільму — вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.