Сталіна могли вбити з наказу Йосипа Тіто - словенський історик

Інсульт, котрий убив Йосипа Сталіна, був спровокований найманим вбивцею, котрого підіслав керівник соціалістичної Югославії Йосип Броз Тіто.

Про це йдеться у новій біографії Тіто, яку написав історик Йоже Піржевац, повідомляє ЛІГАБізнесІнформ із посиланням на рецензію в The Daily Beast.

В основу книги словенського автора покладено матеріали архівів, що знаходяться на території колишньої Югославії.

 

Згідно з версією Піржевеца, вночі 28 лютого 1953 Сталін скликав наближених на свою дачу. Зустріч тривала до 4:00. Потім гості поїхали (потім вони в один голос говорили, що жодних ознак нездужання Сталін не виявив), а вождь, перш ніж піти спати, відпустив охоронців і наказав не будити його.

Світло в його кімнаті спалахнуло в 18:30, увійти всередину охоронці наважилися не раніше 22:00. Радянський лідер лежав на підлозі в калюжі власної сечі; впав він, судячи з циферблата розбитого годинника, саме в 18:30.

Медиків викликали не відразу, і більшість істориків сходиться на думці, що це зробили навмисно. Коли лікарі, нарешті, приїхали, то діагностували обширний інсульт. Сталіна рвало кров'ю і частково паралізувало. Агонія тривала кілька днів, смерть настала 5 березня.

Автор нагадує, що за наказом Сталіна було скоєно 22 замахи на югославського лідера Йосипа Броза Тіто - протеже Сталіна, який згодом став самостійним і почав конфліктувати з СРСР.

Тіто, зокрема, намагалися отруїти з допомогою "коробочки для коштовностей, що при відкритті випускала нервово-паралітичний газ". Піржевец зазначає, що в день смерті Сталіна серед його документів знайшли лист від Тіто, в якому говорилося, що йому стільки спроб не буде потрібно, а вистачить і однієї.

The Daily Beast підкреслює, що існує важливий аргумент на користь версії про природну смерть Сталіна: раніше він переніс кілька менш серйозних інсультів.

Також видання згадує поширену думку про те, що Сталін свого часу отруїв Леніна. У датованому 1923 роком листі Сталіна в Політбюро повідомляється, що Ленін просив видати йому ціаністий калій, але Сталіну нібито "не вистачить сил виконати прохання В. Ілліча" і він "змушений відмовитися від цієї місії, як би вона не була гуманна і необхідна".

Багато істориків вважають, що Сталіну була вигідна смерть Леніна. У випадку, якщо обидві версії вірні, можна говорити про "певну вищу справедливість", - резюмує автор рецензії.

Читайте також: "Чи існує загадка смерті Йосипа Сталіна? Як помирав вождь"

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.