Зірка Playboy стала радником гендиректора Лаври. ФОТО

Колишню модель Владу Литовченко-Прокаєву офіційно призначили на посаду радника гендиректора Києво-Печерського заповідника. Також одним із радників став відомий колекціонер і реконструктор, президент клубу "Червона Зірка" Олексій Шереметьєв.

Про це повідомляє офіційний сайт Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Литовченко-Прокаєва відома, зокрема, завдяки еротичній фотосесії у Playboy. Вона навіть увійшла у п'ятірку найкращих моделей української версії відомого журналу для чоловіків.

Коментуючи призначення, директор заповідника Вікторія Ліснича зазначила, що це - рішення Міністерства культури. І воно не викликало заперечень у намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла.

До напрямків діяльності новопризначеного радника входить: "формування пакету пропозицій з питань міжнародної співпраці, європейської та євроатлантичної інтеграції, співпраці з міжнародними організаціями, дотримання вимог протоколу у здійсненні зв’язків заповідника з дипломатичними представниками іноземних держав та представництвами міжнародних організацій в Україні". 

Влада Прокаєва закінчила Дипломатичну Академію при МЗС України, Київський інститут музики ім. Глієра та Одеську державну музичну академію ім. Нежданової. У 2008-2011 роках виконувала обов'язки радника Міністра України з питань сім’ї, молоді та спорту.

Влада Прокаєва колись була моделлю. Фото: TabloID

Сьогодні вона - аспірантка Дипломатичної академії при МЗС України, є заступником завідуючого кафедри ЮНЕСКО цього ж навчального закладу та викладає спецкурс "Світова спадщина ЮНЕСКО".

Також радником гендиректора Лаври став Олексій Шереметьєв. До його напрямків діяльності входить "формування пакету пропозицій з питань музейної та виставкової діяльності заповідника".

Олексій Шереметьєв - випускник Національної Академії внутрішніх справ України. У 1995 році розпочав підприємницьку діяльність, власник мережі магазинів із продажу продовольчих товарів.

Займається виставковою діяльністю, сприяє та бере участь у відновленні пам’яток історії та архітектури. Президент молодіжної громадської організації "Київський Клуб "Червона Зірка", яка вже протягом 9 років проводить військово-історичні реконструкції Другої Світової Війни.

Олексій Шереметьєв на реконструкції боїв під Києвом узимку 1943-44 рр. Фото: Дмитро Ларін

Як відомо, у січні 2011 року Мінкульт звільнив ряд керівників музеїв.

Так, була звільнена з посади гендиректор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Марина Громова. Заповідник очолила Вікторія Ліснича, яка з вересня 2010-го по жовтень 2011 року працювала заступником міністра культури.

Також звільнено генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську і генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Наталю Клименко. Місце останньої посів Дмитро Стус.

Було змінено й керівництво Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогово.

У квітні з посади директора Національного художнього музею України було звільнено Анатолія Мельника.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.