В Києві може з’явитися Національний музей екранних мистецтв

Відповідне звернення Національної Спілки кінематографістів України було підтримане постійною комісією Київради з питань культури та туризму.

Про це повідомив голова зазначеної комісії Олександр Бригинець.

Депутат зазначив, що згаданий музей повинен мати загальнонаціональний статус, тому комісія прийняла рішення звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням надати новоствореному музею статус національного.

"Якщо ж Кабмін не зможе допомогти в створенні музею, тоді будемо шукати можливості на рівні міста", - зазначив Бригинець.

На думку Спілки кінематографістів, це має бути сучасний аудіовізуальний музей, головні експозиційні зали якого повинні бути площею не менше 500 м² - з великою кількістю моніторів та "екранів, з яких звучала би музика".

В музеї обов’язково мають бути реквізити, які використовуватись у відомих фільмах, костюми, навіть деякі власні речі артистів. Це має бути своєрідний "світ кіно" - щоб відвідувачі, приходячи до музею, потрапляли в певне дійство.

Як зазначив присутній на засіданні член Спілки кінематографістів, ще у 2004 році планувалося, що такий музей увійде до комплексу "Мистецький арсенал". Але все залишилось лише в планах.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.