З ПРИХОДОМ НОВОГО ДИРЕКТОРА З "СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ" ТІКАЮТЬ УЧЕНІ

У Національному заповіднику "Софія Київська" вчора до виконання обов'язків приступила новий генеральний директор Олена Сердюк. Колектив музею налаштований проти неї, побоюючись, що вона закриє науковий відділ заповідника.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на "Комерсант".

"З її приходом буде знищена наукова частина заповідника. Наші побоювання небезпідставні - наприклад, з приходом нового директора Марини Громової в національний заповідник "Биківнянські могили" науковий відділ був повністю ліквідований", - сказав співрозмовник видання.

"У мене немає інформації про те, що там будуть щось закривати. Навпаки, ми будемо розвивати різні напрями в роботі музею", - заявив директор департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Мінкульту Андрій Вінграновський.

Сама Сердюк запевнила ,що "про жодне закриття наукового відділу не йдеться. На найближчому тижні я буду знайомитися з планами науково-дослідних робіт. Ми будемо визначатися, в якому ключі будуть продовжуватися подальші дослідження Софіївського собору".

За її словами, в першу чергу будуть виконуватися рішення наглядової ради "Софії Київської" з питань проведення ремонтно-реставраційних робіт, наукових і археологічних досліджень.

Тим часом провідний науковий співробітник заповідника, доктор історичних наук, професор Надія Нікітенко вже написала заяву про звільнення.

"Нова людина розгорнула таку програму своєї діяльності, що ні про жодну науку й мови бути не може. Адже вона була серед тих, хто таврував нас ганьбою, коли мова зайшла про святкування тисячоліття Софії Київської," - сказала Нікітенко.

Слід зазначити, що у вересні 2011 року пройшли урочисті заходи, пов'язані зі святкуванням тисячоліття Софіївського собору, але при цьому серед істориків досі не існує єдиної думки з приводу дати початку будівництва храму.

Нагадаємо, Сердюк була призначено гендиректором Національного заповідника "Софія Київська" 15 червня наказом міністра культури Михайла Кулиняка.

Як відомо, на початку року Мінкульт звільнив ряд керівників провідних музеїв. Серед них було звільнено й генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську.

Також звільнили генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Наталю Клименко. Її місце посів Дмитро Стус.

Було змінено й керівництво Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогово.

Читайте також: "Музейний заколот. Про звільнення і призначення чільних кадрів галузі"

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".