Іноземних фанів не цікавлять історичні пам'ятки. Хіба що Чорнобиль

Іноземні уболівальники мало цікавляться історичними пам'ятками і музеями Києва.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на начальника Головного управління комунального господарства КМДА Дмитра Новицького.

"На сьогоднішній день, чесно скажу, мало цікавляться, - сказав Новицький. - Але є інформація така: шведи часто і багато замовляють екскурсії по Дніпру, і відвідують музей Чорнобиля".

За словами чиновника, іноземці виявляють бажання відвідати "центральні, основні музеї" столиці, зокрема Київський музей західного і східного мистецтва, Національний музей російського мистецтва.

У свою чергу начальник Головного управління з питань підготовки Євро-2012 в Києві Тетяна Слишик розповіла: "Цікавляться більше екскурсіями, організовують екскурсії для дружин гравців команд, які прибули на Євро, для тих супроводжуючих осіб, яким цікаво побачити перший раз місто, побачити архітектуру, музеї, і оперу, і театри наші".

На сьогоднішній день, за словами Новицького, в Києві працює 13 інформаційно-туристичних центрів, де можна отримати карту Києва або купити докладні путівники по столиці, дізнатися про туристичні маршрути та екскурсії.

Разом із тим чиновник зазначив, що до фіналу Євро-2012, можливо, доведеться ще додрукувати карт і путівників.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.