У Європі розпочали підготовку до Нюрнбергу над комунізмом

Платформа європейської пам’яті та сумління, яка об’єднує 13 країн Центральної та Східної Європи, допоможе створити наднаціональний суд над міжнародними злочинами, вчиненими комуністами.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Платформа європейської пам’яті та сумління (ПЄПС) закликає створити наднаціональну судову інституцію, метою якої є засудження важких злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом.

Такий висновок міжнародної конференції "Правове врегулювання комуністичних злочинів", що відбулася в Європейському парламенті у Брюсселі за сприяння екс-президентів ЄП Єжи Бузека та Ганса-Герета Путтерінга.

На відкритті заходу Єжи Бузек підкреслив рішучість засудити осіб, що чинили комуністичні злочини, яку висловили міністри юстиції Європейського Союзу у Варшавській декларації від 23 серпня 2011 року.

ПЄПС засновує правову експертну групу для роботи над створенням наднаціональної інституції правосуддя, схвалює ініціативу Комітету з узгодження європейської історії при Європейському парламенті надати національні архіви про злочини тоталітаризму і закликає владу ЄС і урядів усього світу підтримати їхню роботу.

"Протягом 20 років після падіння комунізму в Європі національні суди виявилися неспроможними засудити воєнні злочини, геноцид, злочини проти людства та тортури, вчинені протягом тиранії. Широко відомі правові експерти, спеціалісти та члени Європейського парламенту із близько двадцяти країн дійшли у Брюсселі згоди, що міжнародними зусиллями необхідно досягти правосуддя за злочини комунізму", — йдеться в повідомленні Платформи.

"Схоже, Нюрнберг-2, розмови про який не вщухають на посткомуністичному просторі з 1989 року, таки може стати реальністю, - зазначив учасник однієї з конференцій ПЄПС, історик Володимир В'ятрович. - І якщо це відбудеться, то Східну Європу знову може розділити залізна завіса, по один бік якої в демократичних країнах комуністичний тоталітаризм буде остаточно засуджено, а по інший в напів- (а то й цілком) авторитарних країнах відбуватиметься його реабілітація".

1945: Як відбувався суд над нацистами у Нюрнберзі. ВІДЕО

На конференції наголошено, що заборона зворотної дії закону не поширюється на міжнародні злочини, що неодноразово було визначено постановою Європейського суду з прав людини. Оскільки національне право потребує доопрацювання, експерти покладаються на наднаціональне право.

"Навіть деякі експерти-юристи, учасники конференції з країн Західної Європи не знали масштабу злочинів за "залізною завісою". Це ще раз підтверджує, що слід докласти більше зусиль, щоб дійти згоди щодо спадщини комунізму на європейському рівні", — йдеться у матеріалах конференції.

Платформу європейської пам’яті та сумління було створено у жовтні 2011 року. ПЄПС об’єднала 21 державну установу з 13 країн Центральної та Східної Європи. Метою організації стало об’єднання зусиль задля поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів і вшанування пам’яті жертв.

"Наша організація матиме певний ухил щодо поширення знань про тоталітарні режими на Захід, де це знання набагато слабкіше, - сказав тоді один із членів Платформи, заступник директора музею Варшавського повстання (Польща) Павел Укельський. - На Заході часто забувають про те, що в минулому столітті існувало не єдине абсолютне зло, яке було представлено нацизмом, але було й інше, яке представляв радянський комунізм".

Читайте також:

Нюрнберг комунізму. В Камбоджі впершу у світі судять червоних

"Нам усім треба покаятися за комунізм, як це зробили німці з нацизмом"

Від Януковича вимагають засудити комуністів

У Львові на біл-бордах зрівняли нацизм і комунізм. ФОТО

Гітлер проти Сталіна - хто був гірший?

Донецькі шахтарі спалили прапори СРСР і Третього рейху. ВІДЕО

Суд дозволив вивішувати радянську і нацистську символіку

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.