У ПОЛЬЩІ ЗАСУДИЛИ МІЛІЦІОНЕРІВ, ЯКІ БИЛИ ЛЮДЕЙ 25 РОКІВ ТОМУ

Суд в Кракові засудив до різних термінів тюремного ув'язнення умовно чотирьох колишніх міліціонерів, які 25 років тому побили учасників мирної демонстрації протесту.

Про це повідомляє TVN24.

Колишні співробітники спеціальних сил міліції, які в комуністичній Польщі називалися ZОМО, 3 травня 1987 року жорстоко побили 12 учасників мирної маніфестації біля краківського замку Вавель, організованої опозиційною Конфедерацією незалежної Польщі.

"Будучи на службі у комуністичної держави, діючи спільно з іншими співробітниками народної міліції, вони вчинили злочин, що полягав у побитті учасників патріотичної маніфестації", - так обґрунтувала вирок суддя Барбара Сікора.

"Цей вирок в якійсь мірі повертає віру в справедливість, - заявив один з учасників розігнаної 25 років тому демонстрації. - Проте шкода, що на лаві підсудних лише кілька людей, немає інших, які здійснювали це і подібні злочини. Ну і перш за все - тих, хто віддавав накази".

Міліцейський спецназ у цивільному б'є демонстрантів у травні 1987-го біля Вавеля. Фото: "Вікіпедія"

Жертви переодягнених у цивільне міліціонерів зазнали травм: зламані носи, щелепи, ребра і рука. Кілька людей отримали численні синці.

 ZOMO (абревіатура від польського "Моторизовані загони народної міліції") були символом режиму ПНР. Варшава, вул. Маршалковська, початок 1980-их

Колишні міліціонери отримали від двох з половиною до трьох років тюремного ув'язнення умовно з відстроченням на два роки. Своєї провини вони не визнали.

 ZOMO розганяє демонстрацію "Солідарності". Травень 1982 року

Як відомо, у січні цього року в Польщі засудили до двох років позбавлення волі (умовно) міністра внутрішніх справ ПНР Чеслава Кіщака, який був визнаний відповідальним за введення військового стану в 1981 році.

У 2010 році в Польщі набув чинності закон, згідно з яким колишні співробітники спецслужб Польської Народної Республіки, а також члени військової ради, які ввели в країні в 1981 році військове положення, позбавляються привілеїв при нарахуванні пенсій.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.