У Львові покажуть фото, зроблені таємною поліцією Чехословаччини

В Національному музеї-меморіалі „Тюрма на Лонцького” можна буде побачити фотографії, створені під час таємного стеження політичної поліції колишньої Чехословацької республіки.

10 травня в Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького” o 16:00 за участі першого директора Інституту досліджень тоталітарних режимів Чеської Республіки Павела Жачека відбудеться відкриття виставки "Прага в об’єктиві таємної поліції".

Експозиція підготовлена до показу Чеським центром у Києві та Генеральним консульством Чеської Республіки у Львові.

Основу виставки "Прага в об’єктиві таємної поліції" склали світлини, створені під час таємного стеження за об’єктами оперативних розробок Управління зовнішнього спостереження політичної поліції колишньої Чехословацької республіки.

До компетенції співробітників управління зовнішнього спостереження належало на тільки ведення спостереження, а й зйомка та обробка фотографічної документації окремих операцій. 

З часом ці світлини стали винятковим документальним матеріалом історії, що найбільш достовірно відобразив дійсність Чехословаччини 1970-80-их років, населення котрої постійно перебувало під наглядом політичної поліції.

Ховаючи фотокамери під пальто, у валізці або сумці, агенти стеження натискали на спуск у момент, коли об'єкт опинявся перед прихованою камерою. Відтак у кадр потрапляли не тільки люди за якими стежать, а й величезна кількість подробиць щоденного життя тогочасної Праги.

Виставка „Прага в об’єктиві таємної поліції” триватиме у Національному музеї-меморіалі „Тюрма на Лонцького” до 31 травня 2012 р.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.