У Львові покажуть фото, зроблені таємною поліцією Чехословаччини

В Національному музеї-меморіалі „Тюрма на Лонцького” можна буде побачити фотографії, створені під час таємного стеження політичної поліції колишньої Чехословацької республіки.

10 травня в Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького” o 16:00 за участі першого директора Інституту досліджень тоталітарних режимів Чеської Республіки Павела Жачека відбудеться відкриття виставки "Прага в об’єктиві таємної поліції".

Експозиція підготовлена до показу Чеським центром у Києві та Генеральним консульством Чеської Республіки у Львові.

Основу виставки "Прага в об’єктиві таємної поліції" склали світлини, створені під час таємного стеження за об’єктами оперативних розробок Управління зовнішнього спостереження політичної поліції колишньої Чехословацької республіки.

До компетенції співробітників управління зовнішнього спостереження належало на тільки ведення спостереження, а й зйомка та обробка фотографічної документації окремих операцій. 

З часом ці світлини стали винятковим документальним матеріалом історії, що найбільш достовірно відобразив дійсність Чехословаччини 1970-80-их років, населення котрої постійно перебувало під наглядом політичної поліції.

Ховаючи фотокамери під пальто, у валізці або сумці, агенти стеження натискали на спуск у момент, коли об'єкт опинявся перед прихованою камерою. Відтак у кадр потрапляли не тільки люди за якими стежать, а й величезна кількість подробиць щоденного життя тогочасної Праги.

Виставка „Прага в об’єктиві таємної поліції” триватиме у Національному музеї-меморіалі „Тюрма на Лонцького” до 31 травня 2012 р.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.