На Львівщині відкриють пам'ятник Омеляну Ковчу

На Львівщині за участі глави УГКЦ Святослава Шевчука і понад тисячі священиків та ієрархів відкриють пам’ятник Омеляну Ковчу - греко-католицькому священику, який в часи Другої світової рятував євреїв, за що був ув’язнений і загинув у концтаборі Майданек.

Всеукраїнська проща, архиєрейська Божественна літургія та освячення і відкриття пам’ятника блаженному священномученику Омеляну Ковчу відбудеться 11 травня 2012 року о 10:30 у місті Перемишляни Львівської області.

Ризикуючи власним життям, отець Омелян рятував євреїв з фашистських катівень. Останні місяці його життя явили світові приклад самопожертви заради ближнього.

У пеклі концтабору Майданек в’язень номер 2399 відшуковував слова християнського милосердя та надії для кожного:

"Тут я бачу Бога, єдиного і однакового для всіх, незалежно від релігійних відмінностей, що існують між нами. Можливо, наші церкви різні, але в усіх них царює той же великий Всемогутній Бог. Коли я відправляю службу Божу, всі вони моляться. Моляться різними молитвами, але чи Бог не розуміє усіх мов?".

Омелян Ковч помер 25 березня 1944 року в Майданеку.

У 1999 році Єврейська Рада України присвоїла отцю Омеляну Ковчу звання "Праведник України".

У 2001-му Омелян Ковч був беатифікований Папою Іоаном Павлом ІІ.

Восени 2008 року Синод єпископів УГКЦ проголосив блаженного священномученика Омеляна покровителем душпастирів УГКЦ.

У 2009-му в Майданеку було відкрито меморіальну дошку Омеляну Ковчу.

Читайте також:

Омелян Ковч - священик концтабору Майданек

Омелян Ковч і Еміль Клугман у час людинонелюбства

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.