AP вибачилася перед журналістом, який першим повідомив про капітуляцію Німеччини

Інформагенція Associated Press попросила вибачення за звільнення кореспондента, який випустив новину про закінчення Другої світової війни за день до погодженого ембарго.

Про це повідомляє BBC.

Ед Кеннеді пішов проти військових цензорів і повідомив світові про капітуляцію нацистів у ніч проти 7 травня 1945 року у Франції.

Британія та США домовилися притримати оголошення цієї звістки на півтори доби, щоб Росія могла організувати в Берліні ще одну процедуру капітуляції.

Тепер AP заявила, що Кеннеді вчинив правильно, порушивши ембарго.

"Це був жахливий день для AP. Це був найгірший з можливих у тій ситуації вчинків", - сказав президент та гендиректор агенції Том Керлі.

Кеннеді був одним з 17 кореспондентів, які стали свідками офіційної здачі німецьких військ союзникам о 02:41 7 травня 1945 року.

Американські військові командири змусили журналістів заприсягтися, що вони не повідомлять цю новину до 15:00 8 травня – тобто через 1,5 доби.

Та коли Кеннеді почув, що 7 травня о 14:41 німецьке радіо оголосило про капітуляцію, він через годину опублікував свою історію, порушивши таким чином домовленість. За це АР спочатку висловило йому догану, а потім звільнило.

"Надто очевидною є абсурдність спроби приховати новину такого масштабу", - написав він потім у своїх спогадах.

Журналіст загинув у автокатастрофі в США у віці 58 років.

Його донька, Джулія Кеннеді Кохран, сказала АР, що вибачення "переповнило її радістю". "Думаю, для нього це багато що означало б", - сказала вона.

Пан Керлі, який цього року піде на пенсію, став співавтором вступної статті до нещодавно опублікованих мемуарів Кеннеді під назвою: "Війна Еда Кеннеді: Перемога, цензура та Associated Press".

Він каже, що кореспондента потрібно було не звільняти, а похвалити. "Якщо закінчується війна, не можна притримувати таку інформацію. Світ має знати про це", - сказав пан Керлі.

У широкому шпагаті. Дипломатія "Одноденної держави"

Гітлер спростував заяви, згідно якими він був, начебто, вплутаний в українські справи: "Якщо я б був пов'язаний з українцями та їхніми політичними планами, то у Відні не проголошував б арбітражного рішення, яке зробило Карпатську Україну нежиттєздатною".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.