В Естонії продають історичну пам'ятку - морську фортецю. ФОТО

В Естонії виставили на продаж колишню батарейну морську фортецю, побудовану за розпорядженням російського імператора Миколи I.

Про це повідомляють NewsRu із посиланням на Postimees.

Будівництво фортеці в Талліні (у складі Російської імперії місто називалося Ревель) тривало 13 років - з 1828 по 1840 рік.

Спочатку там розташовувалася артилерійська батарея, потім казарма, а з 1920 року - в'язниця, яка проіснувала до 2002 року. У 2007 році ця пам'ятка архітектури стала туристичним об'єктом - парком культури.

Тепер же АТ "Державна нерухомість Естонії" виставило фортецю площею в 40 000 квадратних метрів на торги за початкову ціну в 3 мільйони євро. Заявки приймаються до 19 червня.

Оскільки нерухомість має статус історичної пам'ятки і охороняється державою, то на використання цього об'єкта накладені деякі обмеження.

У планах мерії міста - провести реконструкцію цього об'єкта.

Талліннська міськрада в 2011 році затвердила детальне планування району Батарейної в'язниці і Гавані гідропланів, відомої як колишня Батарейна морська фортеця Ревеля. Планування передбачає перетворення цієї історичної ділянки в розважальну зону.

Крім відновлення історичних пам'яток, планується побудувати в цілому шість будинків висотою до шести поверхів комерційного та адміністративного призначення.

 Фото: patarei.org

Околиці фортеці очистять від "малоцінних будівель радянського періоду", внутрішні двори будуть приведені в порядок і озеленені, на ділянці на південь від мортирних батарей і люнету, де великий перепад висот, передбачено амфітеатр зі сценою.

Крім просторої головної площі тут має з'явитися кілька невеликих площ з дитячим ігровим майданчиком, кафе на відкритому повітрі і "куточками відпочинку". Місця для стоянок автомобілів передбачені в основному під землею і в двоповерховому гаражі.

Однією з домінант зони, за новим планом, має стати Палац юстиції Естонії.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.