Сократа виправдали через 2500 років

В Афінах відтворили суд над філософом Сократом - і цього разу античний філософ був виправданий.

Про це повідомляє DT.ua із посиланням на france24.

Сократа судили десять відомих юристів з Великобританії, Франції, США, Швейцарії та Греції і 866 глядачів. Слухання організував Фонд Онассіса.

Думки суддів розділилися порівну, що згідно з Афінськими законами сократівського часу означає, що він був би виправданий.

Серед глядачів 584 людини визнали філософа невинним, 282 — винним. Таким чином, Сократа було виправдано.

У IV сторіччі до нашої ери філософа звинувачували в тому, що він не визнає богів і розбещує розум молодих людей.

Цього разу, правда, Сократ із зрозумілих причин не з'явився в суді особисто, а замість нього виступали десять адвокатів і правозахисників. Суду не вистачало знаменитої сократовської іронії, проте й вердикт був іншим.

 

Суд над Сократом відбувся в 399 році до нашої ери. Сократ, який захищав себе самостійно, насміхався і закликав винагородити себе за скоєне.

Філософа було визнано винним у змові проти Афін і засуджено до смертної кари або вічного вигнання. Сократ обрав смерть, випив отруту і помер, будучи в повній свідомості.

Читайте також: "Свобода, яку не спинити - перший досвід. VI сторіччя до нашої ери"

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.