У ЦВК розкажуть, чому "Солідарність" не допомогла трудящим

У Центрі візуальної культури в кінотеатрі "Жовтень" відбудеться лекція професора Девіда Оста (США) "Поразка солідарності: гнів і політика в посткомуністичній Європі".

Час і місце: четвер, 31 травня 2012, 19:00. Центр візуальної культури (вул. Костянтинівська, 26, кінотеатр "Жовтень").

Девід Ост - професор коледжів Гобарта і Вільяма Сміта (Нью-Йорк). На його думку, польська профспілка "Солідарність" відіграла ключову роль у переході від планової до ринкової економіки у Східній Європі.

Однак, хоча робітники брали активну участь у протестах "Солідарності" наприкінці 1980-х, уже на початку 90-х стало зрозуміло, що вони не виграли від процесів економічної трансформації Польщі, а навпаки - опинилися в програші.

Робітники залишилися сам на сам зі своїми проблемами у ситуації зростаючих економічних і політичних нерівностей, відчуваючи гнів та обурення. Врешті-решт, вони відкинули вимоги своїх ліберальних лідерів, відкривши шлях для правих націоналістичних сил.

 

Опираючись на польові дослідження у польських робітничих містечках та інтерв'ю з робітниками, профспілковцями і політиками, Девід Ост показує, яким чином голоси гніву й обурення впливають на політику.

Читайте також: Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями і шкодую, що не поляк"

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.