МУЗЕЙ ІСТОРІЇ КИЄВА ОТРИМАВ НОВИЙ БУДИНОК

Учора нове приміщення отримав Музей історії Києва, який з 2004 року розміщувався у не дуже зручних для експонування приміщеннях на Подолі і в Українському домі. Правда, для відвідувачів музей іще не відкрився.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Музей розміститься на трьох поверхах загальною площею 3 тисячі кв.м. у скандальній забудові над метро "Театральна". Зокрема, на другому поверсі будуть представлені картини сучасних київських художників.

Це подарунок місту в день його 1530-річчя від українського і російського меценатів, які викупили у приватної фірми права на будівництво будівлі в центрі столиці. "За всі роки незалежності в Києві ще не було такої меценатської акції", - сказав на церемонії відкриття музею голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов.

За його словами, музей відкриє двері для відвідувачів до Дня незалежності України. За цей період працівники музею підготують експонати, які вісім років за відсутності в місті свого музею зберігалися в Українському домі. 

Музей історії Києва заснований у 1978 році. З 1982-го музей працював у Кловському палаці на Липках.

У 2004-му приміщення палацу передали Верховному суду України, а музей "тимчасово" залишився без власного приміщення. З 2004 року музей не має постійного приміщення. Його фонди зберігаються в Українському домі, а археологічний відділ, розташований у Будиночку Петра на Подолі, намагаються виселити.

Улітку 2011 року київська влада пообіцяла переселити музей у скандальну забудову над метро "Театральна". Депутати Київради від опозиції стверджували, що це приміщення не пристосоване для збереження експонатів.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.