Музей грошей НБУ відкрив онлайн-експозицію

У Міжнародний день музеїв Національний банк України створив віртуальну екскурсію по Музею грошей НБУ.

Віртуальний тур по Музею грошей надасть можливість відвідувачам переглянути усі вітрини.

 

Ряд експонатів Музею представлений у вигляді 3D-фотооб’єктів, що дає змогу роздивитися монети, обертаючи їх навколо своєї осі.

Нагадаємо, Музей грошей Національного банку України відчинив двері для відвідувачів в березні 2004 року. Експозиція Музею розповідає про грошовий обіг на території України з давніх часів до сьогодення.

Тут представлені примітивні форми грошей, античні, середньовічні монети, гроші Російської імперії, банкноти Української Народної Республіки, а також гроші радянського періоду і сучасної незалежної України.

Як мала виглядати гривня. Ескізи проектів 1990-их років. ФОТО

Зокрема, до експозиції включені:

- домонетні форми грошей – зразки товаро-грошей,

- монети Північного Причорномор’я,

- монети Римської імперії на території України,

- дірхеми Арабського Халіфату та монети Візантійської імперії в грошовому обігу українських земель,

- монети Київської Русі – символи державності,

- гроші безмонетного періоду ХІІ – ХІV ст.,

- срібні зливки – гривні в якості платіжного засобу,

- гроші XIV- ХІX ст., що були в обігу на українських землях,

- грошова система під час першої світової війни 1914 р.,

- золоті монети Російської Імперії часів правління Олександра ІІІ та Миколая ІІ,

- гроші періоду правління Тимчасового уряду,

- гроші Української Народної Республіки,

- гроші Української Держави,

- українські гроші часів Директорії,

- регіональні грошові знаки міст Житомир, Каменець-Подільській, Одеса, а також Криму,

- перші радянські монети,

- срібні монети радянського періоду 1921-1923 рр. та сувенірний червонець зразка 1923 р.,

- казначейські білети 1934 року та червонці зразка 1937 року,

- облігації державного грошового займу 40-х – 50-х рр.,

- пам’ятні та ювілейні монети Радянського Союзу,

- українські карбованці перехідного періоду 1992-1996 років,

- українська гривня,

- пам’ятні та ювілейні монети незалежної України.

 

Віртуальна екскурсія проводиться українською, російською та англійською мовами. Також є можливість перегляду текстових описів кожної вітрини.

Взяти участь у віртуальній екскурсії можна на сайті НБУ.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.