Музей грошей НБУ відкрив онлайн-експозицію

У Міжнародний день музеїв Національний банк України створив віртуальну екскурсію по Музею грошей НБУ.

Віртуальний тур по Музею грошей надасть можливість відвідувачам переглянути усі вітрини.

 

Ряд експонатів Музею представлений у вигляді 3D-фотооб’єктів, що дає змогу роздивитися монети, обертаючи їх навколо своєї осі.

Нагадаємо, Музей грошей Національного банку України відчинив двері для відвідувачів в березні 2004 року. Експозиція Музею розповідає про грошовий обіг на території України з давніх часів до сьогодення.

Тут представлені примітивні форми грошей, античні, середньовічні монети, гроші Російської імперії, банкноти Української Народної Республіки, а також гроші радянського періоду і сучасної незалежної України.

Як мала виглядати гривня. Ескізи проектів 1990-их років. ФОТО

Зокрема, до експозиції включені:

- домонетні форми грошей – зразки товаро-грошей,

- монети Північного Причорномор’я,

- монети Римської імперії на території України,

- дірхеми Арабського Халіфату та монети Візантійської імперії в грошовому обігу українських земель,

- монети Київської Русі – символи державності,

- гроші безмонетного періоду ХІІ – ХІV ст.,

- срібні зливки – гривні в якості платіжного засобу,

- гроші XIV- ХІX ст., що були в обігу на українських землях,

- грошова система під час першої світової війни 1914 р.,

- золоті монети Російської Імперії часів правління Олександра ІІІ та Миколая ІІ,

- гроші періоду правління Тимчасового уряду,

- гроші Української Народної Республіки,

- гроші Української Держави,

- українські гроші часів Директорії,

- регіональні грошові знаки міст Житомир, Каменець-Подільській, Одеса, а також Криму,

- перші радянські монети,

- срібні монети радянського періоду 1921-1923 рр. та сувенірний червонець зразка 1923 р.,

- казначейські білети 1934 року та червонці зразка 1937 року,

- облігації державного грошового займу 40-х – 50-х рр.,

- пам’ятні та ювілейні монети Радянського Союзу,

- українські карбованці перехідного періоду 1992-1996 років,

- українська гривня,

- пам’ятні та ювілейні монети незалежної України.

 

Віртуальна екскурсія проводиться українською, російською та англійською мовами. Також є можливість перегляду текстових описів кожної вітрини.

Взяти участь у віртуальній екскурсії можна на сайті НБУ.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.