НА ЛУГАНЩИНІ ЗНАЙШЛИ СТАВКУ ХАНА ЗОЛОТОЇ ОРДИ

В ході історико-краєзнавчого дослідження на території Попаснянського району Луганської області співробітниками археологічного центру "Спадщина" СНУ ім. Даля було виявлено місце розташування літньої ставки хана Золотої Орди (приблизно датованої XIV століттям).

Про це повідомляє Cxid.info з посиланням на наукового керівника центру, доктора історичних наук Сергія Санжарова.

За словами науковця, місце самої ставки вдалося знайти за великим скупченням древніх артефактів.

Об'єкт був виявлений місцевими жителями ще в 60-х роках минулого століття, оскільки тут, на правому березі Сіверського Дінця були прокладені канали зрошення і під час прополки регулярно знаходили монети. Два роки тому туди виїжджали нумізмати. Завдяки їм про це місце дізналися і луганські археологи.

Досліджене місце являє собою коло діаметром близько 800 метрів і займає гребінь високого вододільного плато, обмеженого з півдня і з півночі ярами.

З історичних джерел відомо, що татари ставили юрти навколо намету хана. По колу й залягали артефакти, знайдені луганськими археологами на обстеженій території.

В ході обстеження знайдено більше 3 тисяч мідних і срібних монет, залізні бойові сокири, кінські вудила, жіночі прикраси, також заготовки для карбування монет.

Знайдені речі. Фото з блогу голови Спілки археологів Луганщини Олексія Бритюка

"Це свідчить, що в цьому місці велася карбування, а робити це могли тільки при дворі хана, - стверджує Санжаров. - Частина монет викарбувана від імені хана Абдаллаха, який правив з 1361 по 1370 роки. Очевидно, йому і належала знайдена стоянка".

Археологи написали в облдержадміністрацію прохання поставити виявлений пам'ятник на державний облік і вжити заходів з його охорони та популяризації.

"Виявлення об'єкта такого роду - вкрай рідкісне явище, майже унікальне, - заявив Санжаров. - Тим більше для Луганської області. Знахідка підтверджує, що в ті далекі часи тут у нас був не дикий степ. Тут вершилася історія".

За його твердженням, на території Україні досі чітко не встановлено жодного місця ханської ставки, хоча відомо, що вони тут були. Літня резиденція, виявлена ​​в Попаснянському районі, є "першою ластівкою".

Читайте також: "XIV сторіччя: як Україна звільнилася від Золотої Орди"

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.