Головного музейника звільнили не за картини, а за ікони - Мінкульт

Гендиректора Національного художнього музею Анатолія Мельника звільнено з посади за не виконання установою основних планових показників діяльності.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури України.

У відомстві уточнили, що Мельника звільнено "за згодою сторін".

Як відомо, сам екс-гендиректор пов'язує своє звільнення зі своїми заявами про те, що з приміщень Кабміну зникли картини.

"Таке рішення було прийняте після повторного вивчення ситуації, яка склалася у Національному художньому музеї", - зазначається в повідомленні.

"Мельником не було вжито заходів по виправленню недоліків, виявлених комісією Мінкультури, яка у січні цього року заслуховувала звіти по фінансово-господарській діяльності установ, що знаходяться у сфері управління Мінкультури", - уточнили в міністерстві.

"Одне із зауважень комісії стосувалося того, що протягом останніх трьох років музеєм не виконуються основні планові показники діяльності. Зокрема, у 2011 році план по кількості відвідувачів було виконано на 69.2%. Ці показники є найнижчими у Києві. На сьогоднішній день вони так і не змінилися", - заявили у прес-службі.

Крім того, в міністерстві зазначають, що були "публікації у ЗМІ та звернення громадян щодо ушкодження ікон, які експонуються у музеї".

"У березні 2012 року працівниками міністерства та спеціалістами Національного науково-дослідного реставраційного центру було здійснено обстеження 39 експонатів групи зберігання "іконопис" Національного художнього музею, а також умов їх зберігання і якості проведеної роботи по ущільненню вікон і дверей", - розповіли у відомстві.

"Комісією було встановлено наявність чисельних порушень, що призвели до необхідності консерваційно-реставраційного втручання переважної частини експонатів групи "іконопис". До перевірки керівництвом музею не здійснювалося жодних дієвих заходів по усуненню вище наведених недоліків", - уточнили в прес-службі.

В міністерстві запевняють, що нового керівника музею виберуть на конкурсі.

Українська правда

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.