Головного музейника звільнили не за картини, а за ікони - Мінкульт

Гендиректора Національного художнього музею Анатолія Мельника звільнено з посади за не виконання установою основних планових показників діяльності.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури України.

У відомстві уточнили, що Мельника звільнено "за згодою сторін".

Як відомо, сам екс-гендиректор пов'язує своє звільнення зі своїми заявами про те, що з приміщень Кабміну зникли картини.

"Таке рішення було прийняте після повторного вивчення ситуації, яка склалася у Національному художньому музеї", - зазначається в повідомленні.

"Мельником не було вжито заходів по виправленню недоліків, виявлених комісією Мінкультури, яка у січні цього року заслуховувала звіти по фінансово-господарській діяльності установ, що знаходяться у сфері управління Мінкультури", - уточнили в міністерстві.

"Одне із зауважень комісії стосувалося того, що протягом останніх трьох років музеєм не виконуються основні планові показники діяльності. Зокрема, у 2011 році план по кількості відвідувачів було виконано на 69.2%. Ці показники є найнижчими у Києві. На сьогоднішній день вони так і не змінилися", - заявили у прес-службі.

Крім того, в міністерстві зазначають, що були "публікації у ЗМІ та звернення громадян щодо ушкодження ікон, які експонуються у музеї".

"У березні 2012 року працівниками міністерства та спеціалістами Національного науково-дослідного реставраційного центру було здійснено обстеження 39 експонатів групи зберігання "іконопис" Національного художнього музею, а також умов їх зберігання і якості проведеної роботи по ущільненню вікон і дверей", - розповіли у відомстві.

"Комісією було встановлено наявність чисельних порушень, що призвели до необхідності консерваційно-реставраційного втручання переважної частини експонатів групи "іконопис". До перевірки керівництвом музею не здійснювалося жодних дієвих заходів по усуненню вище наведених недоліків", - уточнили в прес-службі.

В міністерстві запевняють, що нового керівника музею виберуть на конкурсі.

Українська правда

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.