На Рівненщині проведуть реконструкцію бою УПА з НКВД

17 квітня, з нагоди 70-річчя створення УПА та 68-річчя найбільшого бою українських повстанців з військами НКВД буде проведено фестиваль-реквієм "Герої Гурб".

Про це повідомляє "ОГО".

Організатором заходу є громадська організація "Вишнева гора".

Особливістю цьогорічного вшанування стане проведення театралізованого дійства – військово-історичної реконструкції бою під Гурбами. Для цього запрошені учасники історичних клубів з Києва, Львова, Хмельницького.

За традицією буде проведено панахиду за загиблими вояками УПА та концерт патріотичної пісні.

У фестивалі планується участь відомих гостей. Організаторам вже дали підтвердження своєї участі Герой України Борис Возницький, письменник Василь Шкляр, український бард Олександр Смик, гурт "Тінь сонця" та інші виконавці з різних областей України.

Планується, що у цей святковий день Гурби відвідають близько 5 тисяч людей із різних областей України: Рівненської, Волинської, Тернопільської, Хмельницької.

Як відомо, у квітні 1944 року, на території сучасного Здолбунівського району Рівненської області під селом Гурби понад 30 тисяч бійців внутрішніх військ НКВД оточили 5-тисячне угруповання "УПА-Південь", у якому значну частину особового складу становили слабо озброєні новобранці, які ще не мали бойового досвіду.

Карателів НКВД підтримували танки, артилерія, бронепоїзди й авіація.

Після кількох днів боїв (з 21 по 25 квітня) половині повстанців вдалося вирватися з оточення.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.