Фонд Ахметова презентував проект із модернізації музеїв

Стартував проект "Динамічний музей" - нова ініціатива фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" з модернізації музеїв.

Про це повідомляє прес-служба фонду.

Згідно з проектом, планується на конкурсній основі вибрати один з українських музеїв і надати йому грант на розвиток у розмірі до 10 млн грн на три роки.

Мета проекту - підвищити і активізувати роль музеїв у сучасному динамічному світі. Ще два музеї за рішенням спеціальної експертної комісії отримають гранти у розмірі 250 тисяч грн кожен - на здійснення окремих активностей з оновлення музейної роботи.

В рамках проекту будуть розглядатися пропозиції всіх українських музеїв державної та комунальної форм власності, колекції яких належать державній частині музейного фонду України. Рішення приймається в два етапи експертною радою, що складається з українських та міжнародних фахівців, які заслужили довіру професійного музейного середовища.

На спеціально створеній сторінці www.museums.org.ua кожен охочий може залишити свій коментар щодо шляху розвитку того чи іншого музею, а також свою думку, яким має бути музей узагалі. Планується, що цю інформацію при бажанні зможе використовувати музейне керівництво в підготовці своїх заявок в якості фокус-групи.

Проект "Динамічний музей" акумулює в собі досвід фонду в сфері музейної справи з 2005 по 2011 роки - як в рамках реставраційних робіт у музеях загальнонаціонального значення, так і грантової програми i3.

"Іноді відвідувач стикається з застарілими експозиціями та методами роботи музею, які не відповідають світогляду сучасної людини, а сама комунікація відбувається вже архаїчною мовою, - зазначила керівник напрямку "Культурна спадщина" фонду "Розвиток України" Олеся Островська. - Таку ситуацію варто змінювати, оскільки музей зараз ризикує програти битву за уми не тільки з індустрією розваг, але і з іншими інститутами культури, аж до соціальних мереж".

Проект спрямовано на реалізацію проектів, які можуть мати експериментальний характер або грунтуватися на позитивному досвіді вітчизняних або зарубіжних музеїв. Це можуть бути нові форми просвітницької роботи, нові принципи формування та презентації музейних колекцій, нові способи адміністративної роботи (наприклад, впровадження маркетингових і фандрейзингових складових роботи) тощо.

Читайте також: "Як зробити супер-музей. Досвід Кракова і Парижа"

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.