Пошуковці будуть з'ясовувати імена і місця поховання нацистських жертв у Корюківці

Українські пошуковці візьмуть участь у створенні Меморіалу жертвам Корюківської трагедії - вони шукатимуть імена й останки 7 тисяч українців, знищених нацистами в березні 1943 року на Чернігівщині.

Про це сказав голова правління ВГО "Союз "Народна пам’ять" Ярослав Жилкін під час вшанування пам’яті загиблих на місці трагедії.

"До нас звернулася районна влада та місцеві пошукові організації з проханням задіяти всі сили Всеукраїнського об’єднання пошуковців і знайти усі місця поховання місцевих жителів, знищених карателями у 1943 році, та всі їх перенести до меморіалу, який, згідно з указом президента, буде створено до 70-ї річниці трагедії".

За словами Ярослава Жилкіна, члени "Союзу "Народна пам’ять" відгукнулися на це прохання та збираються організувати спеціальну пошукову експедицію. Оскільки завдання є дуже масштабним та відповідальним, планується залучити до його виконання колег з інших країн, зокрема – з Німеччини, Польщі, Росії, Білорусі.

Усі роботи мають бути проведені протягом одного пошукового сезону, адже вже на початку березня наступного року, згідно з указом президента та постановою Верховної Ради, 70-та річниця Корюківської трагедії буде відзначатися на державному рівні.

Як зазначив під час урочистого мітингу губернатор Чернігівської області Володимир Хоменко, саме завдяки підтримці на національному рівні, завдяки спільним зусиллям громадськості та держави в Корюківці буде споруджено Меморіал, який увічнить пам’ять про всіх жертв нацизму з усіх спалених та знищених міст і сіл України.

"Найбільше вражає те, що про цю трагедію в Радянському Союзі ніхто не знав, - говорить лідер пошуковців. – І це незважаючи на те, що її масштаби просто вражають – 7000 загиблих. Лише тепер, в Незалежній Україні, про це почали говорити. Дуже великих зусиль коштує сьогодні збирати по крупинках цю інформацію".

Під час відзначення 69-ї річниці Корюківської трагедії 2 березня 2012 року було презентовано книгу, випущену Українським інститутом національної пам’яті та присвячену персоніфікації знищених у Корюківці людей.

Як зазначив перший заступник директора Інституту Володимир Кривошея, їм вдалося спільно з Корюківським музеєм встановити 1380 імен із 7000 загиблих. "Звичайно, це дуже мало, і ми будемо працювати далі для того, щоб максимально відновити імена загиблих, і взагалі висвітлювати цю проблему якомога ширше", - зазначив історик.

Детальніше про трагедію читайте у матеріалі "Корюківка: як нацисти знищили 7-тисячне містечко"

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.