Музей Булгакова продовжує працювати

Музей Михайла Булгакова в Києві продовжує працювати у звичайному режимі.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Київської міської державної адміністрації з посиланням на інформацію Головного управління культури.

"У зв’язку з проведенням капітальної реконструкції Андріївського узвозу, прохід до музею Михайла Булгакова дещо ускладнений, але заклад не припиняє свою роботу і продовжуватиме працювати й надалі", - запевнили в управлінні культури.

Щоб мінімізувати незручності для відвідувачів закладу, співробітники музею зустрічають кожну групу та проводять до приміщення музею. Після завершення екскурсії групу так само супроводжують до безпечного виходу з узвозу.

Нагадаємо, 27 березня голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, посилаючись на інформацію колективу Музею Булгакова, заявив, що заклад через ремонт на Андріївському узвозі припинив роботу.

Пізніше Бригинець повідомив, що завдяки громадськості будівельникам не вдалося заблокувати вхід до музею і він "хоч і знаходитися під загрозою закриття, але все ж таки працює”.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.