Музей Булгакова продовжує працювати

Музей Михайла Булгакова в Києві продовжує працювати у звичайному режимі.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Київської міської державної адміністрації з посиланням на інформацію Головного управління культури.

"У зв’язку з проведенням капітальної реконструкції Андріївського узвозу, прохід до музею Михайла Булгакова дещо ускладнений, але заклад не припиняє свою роботу і продовжуватиме працювати й надалі", - запевнили в управлінні культури.

Щоб мінімізувати незручності для відвідувачів закладу, співробітники музею зустрічають кожну групу та проводять до приміщення музею. Після завершення екскурсії групу так само супроводжують до безпечного виходу з узвозу.

Нагадаємо, 27 березня голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, посилаючись на інформацію колективу Музею Булгакова, заявив, що заклад через ремонт на Андріївському узвозі припинив роботу.

Пізніше Бригинець повідомив, що завдяки громадськості будівельникам не вдалося заблокувати вхід до музею і він "хоч і знаходитися під загрозою закриття, але все ж таки працює”.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.