Анонс: виставка, присвячена Олесю Берднику

У приміщенні Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України відбудеться відкриття документально-книжкової виставки "Всесвіт Олеся Павловича Бердника (1926–2003)", присвяченої письменнику-фантасту, філософу та громадському діячу.

Про це повідомляє Державна архівна служба України.

В експозицію, підготовлену за ініціативи Держархівслужби й доньки письменника Мирослави, входить близько 250 архівних документів, примірників друкованих видань, творів живопису, музейних предметів тощо.

В рамках виставки, що включатиме вісім розділів, будуть широко представлені фотографії Бердника різних років (індивідуальні та в групах), документи родини письменника; листування з рідними (великий блок складає листування з донькою Мирославою під час другого арешту письменника); розсекречені справи слідства КДБ над О.П. Бердником та ті, що пов’язані з обома його арештами (відповідно 1949 та 1979 рр.).

Серед документів літературної діяльності Олеся Бердника – видавничі та редакційні примірники рукописів, кілька поетичних автографів, газетні та журнальні публікації.

1970-і роки у житті Бердника позначені скандальним виключенням з СПУ (1973 р.) та заснуванням разом з Миколою Руденком та Оксаною Мешко Української Гельсінської групи (1976 р.). Обидві події відображені в експозиції.

Найбільша кількість документів пов’язана із реалізацією справи життя Олеся Бердника – заснуванням у 1989 р. громадської організації "Українська Духовна Республіка", що проводила щорічні Всесвітні собори Духовної України.

Десятеро сміливих. Засновники Української Гельсинської групи (ФОТО)

Останній блок виставки представляє Бердника як художника та фотографа.

Відкриття виставки відбудеться 29 березня о 15:00 в галереї ЦДАМЛМ України, що на території Національного заповідника "Софія Київська".

Триватиме виставка до 31 серпня 2012 р.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.