Засновник бренду Kenzo відвідав музей Івана Гончара (ФОТО)

Засновник бренду Kenzo, художник і дизайнер Кензо Такада відвідав Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”, щоб ближче познайомитися з українським народним мистецтвом і культурою. Особливо його зацікавив історичний одяг.

Про це повідомили у Музеї Гончара.

Японський художник не тільки розглядав український одяг, а й спробував самотужки вишити кілька зразків.

Фото: honchar.org.ua

Під керівництвом вправного майстра вишивки Юрія Мельничука, Такада спробував вишити зразок технікою двобічної лічильної гладі.

 

Після невеликої екскурсії виставковим залом музею та короткого майстер-класу, знімальна група ТСН, яка супроводжувала Кензо Такаду, придбала у музейній крамниці та подарувала японському митцю українську вишивану сорочку, вишиту білим по білому.

 

Це вже друга сорочка у колекції пана Такади з України. 2 роки тому, перебуваючи вперше в Україні у Львові на “Українському тижні моди”, японський дизайнер отримав у подарунок авторську вишиванку від української дизайнерки Олесі Теліженко.

У 1999 році пан Такада залишив справи в модному домі і припинив кар’єру дизайнера одягу, почав натомість мандрувати і писати картини.

У 1970 році Кензо став першим японцем, хто випускав речі під власним іменем. Його перша колекція, представлена в Парижі, більшою мірою складалася з класичного японського одягу - кімоно.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.