У Києві поліція змусила чоловіка зняти футболку зі символікою СРСР

Правоохоронці змусили киянина Дмитра Дульського скинути футболку з написом "СССР" і знаком серпа і молота.

Про це повідомляє "Українська правда. Життя".

Випадок трапився 22 червня в районі парку Вічної Слави поблизу метро Арсенальна у Києві, розповів "Українській правді.Життя" Дмитро.

У той час, як він ішов повз до свого офісу на вулицю Лаврську, у парку проходила акція пам'яті жертв німецько-радянської. Цього дня у 1941 році гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз.

Фото: Українська правда

Дмитра зупинили правоохоронці, які стежили за порядком.

Вони сказали чоловікові, що він носить заборонену символіку і попросили одягнути футболку навиворіт. Коли Дмитро відмовився, футболку попросили зняти.

В офісі чоловік знайшов запасний одяг і переодягнувся.

"Для мене ця символіка асоціюється з панк-роком, я не збирався промотувати Компартію, це минула епоха. Але не став сперечатись. Іноді я ношу радикальні футболки. Може, не мав рації. Може, скромніше треба висловлювати свою індивідуальність. Якщо я когось образив – прошу мене вибачити", – розповів Дмитро.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.