В Києві відкривається виставка гумористичних поштівок 1911-13 років (ФОТО)

"Підштанники ліберала", еротизм і п'яні студенти: в Музеї російського мистецтва презентують унікальну колекцію київських гумористичних листівок початку XX сторіччя.

30 березня о 18.30 в Київському національному музеї російського мистецтва (вул. Терещенківська, 9) відбудеться відкриття виставки та презентація книги "Веселий "Світанок", або Гумор по-київськи" Сергія Сурніна.

Відкриття виставки приурочене до 1 квітня, повідомляє офіційний сайт музею.

Фото: kmrm.com.ua

Унікальну колекцію листівок, що увійшла до книги, презентує відомий київський антиквар і філокартист Сергій Сурнін.

 

Експозиція буде представлена ​​127 поштівками, випущеними як серія київським видавництвом "Світанок" в період 1911-1913 рр..

 

Представлені сюжети з притаманним для тих часів гумором відображають на поштових картках київський міщанський і студентський побут столітньої давнини.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.