Музей Булгакова поки що не припинив роботу через ремонт узвозу (ОНОВЛЕНО)

З сьогоднішнього дня припинив свою діяльність Музей Михайла Булгакова на Андріївському узвозі, 13. Але потім знову запрацював.

Про це повідомляє голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець із посиланням на колектив музею.

За словами депутата, причиною закриття музею є ремонт Андріївського узвозу.

Бригинець зазначив, що колектив музею Булгакова місяцями збирав заявки на екскурсії в період весняних канікул з усіх шкіл країн Києва, України та СНД, а "тепер замовлені екскурсії доводиться скасовувати невідомо до якого періоду, адже дату, коли музей знову почне працювати, влада не називає".

Як повідомляє прес-служба Олександра Бригинця, незважаючи на обіцянки будівельників заблокувати вхід до Музею Булгакова, цього на щастя поки не сталося.

Оновлено о 16:45:

Завдяки активній позиції громадськості та ЗМІ, будівельники не перекрили вхід до музею і заклад, хоч і знаходитися під загрозою закриття, все ж таки працює.

Директор Музею Михайла Булгакова Людмила Губіанурі закликає активно відвідувати музей цими днями, поки він ще відчинений.

Літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова — будинок-музей в м. Києві, в якому письменник жив з дружиною та мав свою лікарську практику.

У 1989 році Київський виконком ухвалив рішення про створення Літературно-меморіального музею Михайла Булгакова. Два роки тривали реставраційні роботи. А 15 травня 1991 р. двері музейного закладу вперше відкрилися для відвідувачів.

Сучасний музейний заклад перебрав на себе і функції будинку з вул. Воздвиженської, 10 в Києві, де народився майбутній письменник, бо той уже зруйнували.

У лютому Бригинець повідомляв, що через ремонт Андріївського узвозу будинки на вулиці зазнають руйнувань.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.