Анонс: круглий стіл про усну історію в Україні

В Київському національному університеті відбудеться всеукраїнський круглий стіл "Усна історія в Україні: сучасність та перспективи". Шукають учасників.

Організатори заходу: Київський національний університет ім.Шевченка, історичний факультет, кафедра новітньої історії України, "Центр усної історії" та Українська асоціація усної історії.

Дата і місце: 21 травня 2012 року в Київському національному університеті ім. Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 60)

Для обговорення пропонується така тематика:

- Теорія і методики усноісторичних досліджень.
- Усна історія в Україні в дослідницьких проектах.
- Усна історія в освітньому процесі.
- Проблеми архівування, збереження та презентації джерел усної історії. Усна історія в електронних медіа.
- Усна історія і дослідження історичної пам’яті.
- Суспільство, спільнота, індивід у фокусі усноісторичних досліджень. Усноісторичні методики в царині публічної історії.

Для участі просять надсилати заявки, які містять відомості про автора (прізвище та ім’я, науковий ступінь, посада, коло наукових інтересів, контактна інформація (адреса електронної пошти та контактний телефон), тему та тези виступу (вся заявка обсягом не більше 2 тис. знаків) на адресу: ohu.kyiv2012@gmail.com

Кінцевий термін подання заявок – 16 квітня 2012 р. Повідомлення про прийняття чи відхилення заявок будуть надіслані до 20 квітня 2012 р.

Планується публікація матеріалів круглого столу у "Віснику КНУ".

Усна історія - науковий збір і опрацювання історичної інформації про осіб, родини, важливі події тощо за допомогою інтерв'ювання учасників або очевидців.

Читайте також: "У Києві презентували архів "Усна історія незалежної України"

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.