Анонс: круглий стіл про усну історію в Україні

В Київському національному університеті відбудеться всеукраїнський круглий стіл "Усна історія в Україні: сучасність та перспективи". Шукають учасників.

Організатори заходу: Київський національний університет ім.Шевченка, історичний факультет, кафедра новітньої історії України, "Центр усної історії" та Українська асоціація усної історії.

Дата і місце: 21 травня 2012 року в Київському національному університеті ім. Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 60)

Для обговорення пропонується така тематика:

- Теорія і методики усноісторичних досліджень.
- Усна історія в Україні в дослідницьких проектах.
- Усна історія в освітньому процесі.
- Проблеми архівування, збереження та презентації джерел усної історії. Усна історія в електронних медіа.
- Усна історія і дослідження історичної пам’яті.
- Суспільство, спільнота, індивід у фокусі усноісторичних досліджень. Усноісторичні методики в царині публічної історії.

Для участі просять надсилати заявки, які містять відомості про автора (прізвище та ім’я, науковий ступінь, посада, коло наукових інтересів, контактна інформація (адреса електронної пошти та контактний телефон), тему та тези виступу (вся заявка обсягом не більше 2 тис. знаків) на адресу: ohu.kyiv2012@gmail.com

Кінцевий термін подання заявок – 16 квітня 2012 р. Повідомлення про прийняття чи відхилення заявок будуть надіслані до 20 квітня 2012 р.

Планується публікація матеріалів круглого столу у "Віснику КНУ".

Усна історія - науковий збір і опрацювання історичної інформації про осіб, родини, важливі події тощо за допомогою інтерв'ювання учасників або очевидців.

Читайте також: "У Києві презентували архів "Усна історія незалежної України"

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.