Закарпатського "русина" засудили за сепаратизм на три роки. Умовно

Керівнику громадської організації "Сойм підкарпатських русинів" Дмитрові Сидору за посягання на територіальну цілісність України дали три роки умовного ув'язнення і 1840 грн штрафу.

Про це повідомляє "Закарпаття онлайн".

Суд став фіналом кримінальної справи за статтею "посягання на територіальну цілісність і недоторканість України", порушеної проти протоієрея УПЦ МП о. Дмитра Сидора управлінням СБУ в Закарпатській області у грудні 2008 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду І. Стан оголосив вирок – три роки позбавлення волі з відтермінуванням виконання вироку на два роки. Стільки вимагав прокурор.

Також Сидора зобов’язали сплатити штраф у сумі 1840 гривень.

Посяганням на територіальну цілісність суд назвав вимогу очолюваної Сидором громадської організації "Сойм підкарпатських русинів" про відновлення автономії Карпатської України "в статусі 1938 року".

Викликані судом експерти-лінгвісти визнали вимогу Сидора рівнозначною "заклику до невизнання сучасних державних кордонів України та державних кордонів суміжних з Закарпатською областю держав".

Нагадаємо, що провінція міжвоєнної Чехословаччини Карпатська Україна (Карпатська Русь) отримала автономію у листопаді 1938 року - після того, як союзна нацистам Угорщина анексувала частину Закарпаття.

У березні 1939 року Карпатська Україна проголосила незалежність. Її прапором став жовто-блакитний, гімном - "Ще не вмерла Україна".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.