Закарпатського "русина" засудили за сепаратизм на три роки. Умовно

Керівнику громадської організації "Сойм підкарпатських русинів" Дмитрові Сидору за посягання на територіальну цілісність України дали три роки умовного ув'язнення і 1840 грн штрафу.

Про це повідомляє "Закарпаття онлайн".

Суд став фіналом кримінальної справи за статтею "посягання на територіальну цілісність і недоторканість України", порушеної проти протоієрея УПЦ МП о. Дмитра Сидора управлінням СБУ в Закарпатській області у грудні 2008 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду І. Стан оголосив вирок – три роки позбавлення волі з відтермінуванням виконання вироку на два роки. Стільки вимагав прокурор.

Також Сидора зобов’язали сплатити штраф у сумі 1840 гривень.

Посяганням на територіальну цілісність суд назвав вимогу очолюваної Сидором громадської організації "Сойм підкарпатських русинів" про відновлення автономії Карпатської України "в статусі 1938 року".

Викликані судом експерти-лінгвісти визнали вимогу Сидора рівнозначною "заклику до невизнання сучасних державних кордонів України та державних кордонів суміжних з Закарпатською областю держав".

Нагадаємо, що провінція міжвоєнної Чехословаччини Карпатська Україна (Карпатська Русь) отримала автономію у листопаді 1938 року - після того, як союзна нацистам Угорщина анексувала частину Закарпаття.

У березні 1939 року Карпатська Україна проголосила незалежність. Її прапором став жовто-блакитний, гімном - "Ще не вмерла Україна".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.