Анонс: альбом про українські замки Речі Посполитої

Дмитро Антонюк презентує свій двотомний путівник "Польські замки і резиденції в Україні".

 

Розклад презентацій:

Вінниця, 19 березня (понеділок) о 16.00 / Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязєва, читальна зала відділу літератури та інформації з гуманітарних наук  (вул. Соборна, 73)

Кам’янець-Подільський,  20 березня (вівторок) 11.30 / Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, (вул. Суворова, 52 - корпус економічного факультету)

Тернопіль, 20 березня (вівторок) 19.00 / Арт-клуб «Коза» (бул. Тараса Шевченка, 23)

Тернопіль, 21 березня (середа) 11.00 / Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій, (вул. Танцорова, 51)

Івано-Франківськ, 21 березня (середа) 19.00 / Арт-кафе «Мармуляда» (вул. Чорновола, 23)

Львів, 22 березня (четвер) 18.00 /  Арт-кафе "Під клепсидрою"  (вул. Вірменська, 35 - "Дзига")

Луцьк, 23 березня (п’ятниця) 11.40 /Бібліотека Волинського національного університету ім. Лесі Українки (вул. Винниченка, 20а)

Київ, 28 березня (середа) о 19.00 у рамках проекту "Публічні лекції Політ.ua" (вул. Володимирська, 45А)

Житомир, квітень.

Більшість замків і шляхетських резиденцій звели колись на теренах України королі, магнати і військові діячі Речі Посполитої. В обох частинах праці Дмитра Антонюка представлено 470 пам’яток.

У першій частині представлена історія польських родових гнізд, починаючи від часів середньовіччя і закінчуючи добою бароко; у другій - мова йде про резиденції від епохи класицизму і до 1939 року. Географічно путівник охоплює пам’ятки більшості правобережних областей України.

Описи палаців й замків містять захопливі історії життя їхніх мешканців (Ґрохольських, Собанських, Скібнєвських, Потоцьких, Сенявських, Браницьких та інших родів), розповідають про метаморфози зовнішнього вигляду споруд, про цікавинки інтер’єру.

Водночас автор закликає звернути увагу на ті пам’ятки, які опинились на межі зникнення, тому у книгах йдеться й про резиденції та замки, які на перший погляд вже не становлять інтересу для туристів.

Дивіться також: "Замки Західної України з пташиного польоту" (ФОТО)

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.