57% українців не хочуть вважати ОУН-УПА борцями за незалежність

24% опитаних громадян підтримують ідею визнати ОУН і УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України, 57% опитаних – не підтримують. Ще 19% не визначились з цього питання.

 

Такі дані дослідження, проведеного соціологічною групою "Рейтинг", повідомляє Zaxid.net.

Як зазначають експерти, ставлення до цього питання коливається щороку: у 2011 році рівень підтримки ідеї визнати ОУН-УПА зріс з 20 до 27%, у 2012 році він знову погіршився – до 24%. Це менше, ніж минулого року, проте більше, ніж позаминулого.

Ідею визнати ОУН-УПА учасниками боротьби за державну Незалежність України підтримують понад 90% прихильників "Свободи", стільки ж прихильників КПУ – не підтримують.

Серед прихильників "Батьківщини", "Фронту змін", Громадянської позиції та УДАРу число прихильників визнання ОУН-УПА майже відповідає кількості противників.

Ідею не підтримують переважна більшість прихильників Партії регіонів (83%), "Сильної України" (63%), Народної партії (67%) та "противсіхів" (68%).

Дослідження проводилося з 10 по 24 лютого, опитано 4000 чоловік в усіх регіонах України. Помилка репрезентативності дослідження - 1-1,5%.

Нагадаємо, що це ж опитування продемонструвало, що 59% громадян вважають Голодомор 1932-33 рр. геноцидом українського народу.

Інші цікаві соціологічні факти, пов'язані з СРСР: 36% українців вважають Сталіна великим вождем; 70% українців вважають День Перемоги 9 травня великим святом; 25% молодих українців незадоволені результатами горбачовської "перебудови".

 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.