Нащадки Романових вимагатимуть від Путіна поховання дітей Миколи ІІ

Представники родини Романових після інавгурації президента Володимира Путіна планують звернуться до нього з питанням про поховання цесаревича Олексія і великої княжни Марії, достовірність останків яких відмовилася визнати Російська православна церква.

Про це повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на представника Об'єднання членів роду Романових в Росії Івана Арцишевського.

За його словами, головною перешкодою для поховання Олексія і Марії Романових є позиція РПЦ, яка не визнала достовірність останків, а звернення членів імператорської сім'ї до патріарха Кирила поки залишаються без відповіді.

Свою позицію з цього питання поки не оприлюднили перші особи Росії. "Питання про поховання цесаревича Олексія і великої княжни Марії перестало бути особистою справою Романових, - заявив Арцишевський. - Тепер це справа всього російського народу".

Раніше Слідчий комітет РФ заявив, що завершив розслідування кримінальної справи про загибель представників Російського імператорського дому та осіб з оточення в 1918-1919 рр..

Члени родини останнього російського імператора і його найближче оточення - всього 11 осіб - були розстріляні за рішенням президії Уралради в ніч на 17 липня 1918 року.

В липні 1991 року на Старій Коптяківській дорозі поблизу Єкатеринбурга було розкрите поховання, в якому знаходилися останки дев'яти осіб. Члени імператорської родини були поховані в усипальні Петропавлівського собору Санкт-Петербурга.

29 липня 2007 при проведенні археологічних розкопок в 70 км на південь від місця першого поховання були знайдені останки ще двох осіб. Численні експертизи стверджують, що останки належать цесаревичу Олексію та його сестрі Марії. Останки не поховані.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.