ДАТОВАНО ФРЕСКИ У НАЙСТАРІШІЙ ЦЕРКВІ ПОЛЬЩІ (фото)

Вчені повідомили, що фрески, виявлені у православній церкві в селі Посада Риботицька під Перемишлем, датуються XV сторіччям.

Про це повідомляє TheOrthodoxChurch із посиланням на Associated Press.

Історик мистецтва Ярослав Ґємза розповів, що тільки недавні дослідження дозволили віднести фрески до пізнього Середньовіччя.

Самі фрески, зафарбовані білою фарбою, частково були виявлені вченими ще в 1960-х роках.

 

За словами Ґємзи, в даний час йде збір коштів на реставрацію фресок, які зараз перебувають у поганому стані.

Також було оприлюднено фотографії фресок.

 

Цінність древніх зображень полягає в тому, що фрески в цій церкві є єдиним повним зібранням біблійних образів, намальованих на стінах, у Польщі.

За словами Ґємзи, це є також великою рідкістю для країн Центральної Європи.

Церква святого Онуфрія у Посаді Роботицькій - мурований оборонний храм, збудований на місці існуючого з часів Київської Русі православного монастиря у XV сторіччі.

 Фото: tramp.waw.pl

Вважається найдавнішою зі збережених православних церков Польщі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.