Герой публікації ІП отримав пожертву на благодійні внески

Активісти і прихильники Спілки української молоді (СУМ) придбали інвалідний візок для повстанця УПА - єврея Мандика Хасмана.

Про це повідомляє офіційний сайт СУМ.

У селі Грибовиця, що на Волині, мешкає ветеран УПА Мандик Хасман. Він народився у 1929 році, у єврейській родині, в галицькому місті Дрогобич. Батьки Хасмана: Жисік та Кренці були розстріляні нацистами влітку 1942 року.

Тоді ж німці знищили й двох рідних братів Мандика: Іцика та Ідола. Мандик не хоче в деталях згадувати цього драматичного дня, розповідаючи коротко, як приречених на смерть розстрілювали і закопували на очах інших, котрі чекали своєї черги.

Виконавці брудної роботи, періодично зупинялися для перепочинку і додаткового натхнення у вигляді алкоголю. Під час такої перерви дванадцятилітній Мандик вирішив утекти, при цьому прихопив з собою молодшого дев'ятилітнього брата Савіка та двоюрідну сестру Кайлі.

На питання, чи страшно йому було у момент втечі відповідає просто: "Ні, просто жити дуже хотілося".

Голодні, втомлені діти чотири дні блукали лісами, поки вийшли до залізниці. Далі сіли на потяг і подалися на північ, на Волинь. Тут переховувалися в українських родинах. Мандик мешкав у селі Біличі спочатку у сім'ї Василя Киця, згодом у Сергія Кропивця. Тоді Мандик охрестився і став Володимиром, прибравши собі нове прізвище - Дмитренко.

Невдовзі німці зробили спробу вивезти малолітнього Мандика на примусові роботи до Німеччини. Хлопець тікає в ліс та потрапляє до українського підпілля.

"Все найліпше, що було у моєму житті – пов’язане з українською партизанкою. Такого братерського та теплого відношення до себе я не знав більше ніде. - розповідає Хасман, - Скажімо, сотенний Хома, в якого я був фірманом, ставився до мене як до рідного сина".

В 1945 р. Мандик, разом з декількома іншими повстанцями, потрапляє у засідку. Ччерга, випущена з автомату енкеведиста, перебила йому обидві ноги.

Ветеран із організаторам акції

Після важкого поранення єврею, який служив в УПА, судилося пройти нелегкий шлях від арешту та катувань до служби в радянській армії на Далекому сході.

На старість ветеран утратив ліву ногу – її ампутували через хворобу. Декілька років він пересувався в позиченому інвалідному візочку. Мріяв про свій, власний. Члени Спілки Української Молоді в Україні дізнались про славетного бандерівця та вирішили придбати для нього візок.

Загалом було отримано 20 внесків середнього розміру 120-150 грн.

Більше про Мандика Хасмана читайте на "Історичній Правді"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.