РПЦ канонізувала німецького антифашиста

Російська православна церква зарахувала до лику святих активіста антифашистської організації "Біла троянда" Олександра Шмореля, який загинув від рук нацистів у липні 1943 року.

Про це повідомляє ТСН.

Слід зазначити, що Шморель став першим новомучеником, якого прославили після відновлення канонічного спілкування Московського патріархату і Російської православної церкви за кордоном.

Діяч антифашистського руху був канонізований як місцевошанований святий Берлінсько-германської єпархії РПЦ за кордоном. Як повідомляється, церемонія канонізації відбулася 4-5 лютого в Мюнхенському соборі. Її очолив архієпископ Берлінський і Німецький Марк.

Шморель був сином німця, який переїхав до Росії в XIX столітті. Його мати була дочкою православного священика, тому дитину хрестили в православній церкві.

У 1921 році родина вирішила повернутися до Німеччини і переїхала в Мюнхен. У Німеччині Шморель став прихожанином російського православного храму.

У 1937 році його призвали на службу у вермахт. На початку Другої Світової війни його відправили на фронт у якості військового лікаря. Після повернення з фронту в 1942 році Шморель став одним з організаторів антифашистського руху "Біла троянда" і почав поширювати антигітлерівські листівки.

В Берліні відкрили пам'ятник столяру, який убивав Гітлера (ФОТО)

В 1943 році Шмореля разом з соратниками викрили і стратили на гільйотині.

Нагадаємо, у 2002 році УПЦ МП канонізувала як місцевошанованого святого Амфілохія Почаївського, який, серед іншого, допомагав підпіллю УПА.

У 1999 році Папа Римський проголосив блаженним священника УГКЦ Омеляна Ковча, який під час нацистської окупації рятував євреїв і зрештою загинув у концтаборі Майданек.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.