РПЦ канонізувала німецького антифашиста

Російська православна церква зарахувала до лику святих активіста антифашистської організації "Біла троянда" Олександра Шмореля, який загинув від рук нацистів у липні 1943 року.

Про це повідомляє ТСН.

Слід зазначити, що Шморель став першим новомучеником, якого прославили після відновлення канонічного спілкування Московського патріархату і Російської православної церкви за кордоном.

Діяч антифашистського руху був канонізований як місцевошанований святий Берлінсько-германської єпархії РПЦ за кордоном. Як повідомляється, церемонія канонізації відбулася 4-5 лютого в Мюнхенському соборі. Її очолив архієпископ Берлінський і Німецький Марк.

Шморель був сином німця, який переїхав до Росії в XIX столітті. Його мати була дочкою православного священика, тому дитину хрестили в православній церкві.

У 1921 році родина вирішила повернутися до Німеччини і переїхала в Мюнхен. У Німеччині Шморель став прихожанином російського православного храму.

У 1937 році його призвали на службу у вермахт. На початку Другої Світової війни його відправили на фронт у якості військового лікаря. Після повернення з фронту в 1942 році Шморель став одним з організаторів антифашистського руху "Біла троянда" і почав поширювати антигітлерівські листівки.

В Берліні відкрили пам'ятник столяру, який убивав Гітлера (ФОТО)

В 1943 році Шмореля разом з соратниками викрили і стратили на гільйотині.

Нагадаємо, у 2002 році УПЦ МП канонізувала як місцевошанованого святого Амфілохія Почаївського, який, серед іншого, допомагав підпіллю УПА.

У 1999 році Папа Римський проголосив блаженним священника УГКЦ Омеляна Ковча, який під час нацистської окупації рятував євреїв і зрештою загинув у концтаборі Майданек.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.