Названо кількість загиблих внаслідок громадянської війни в Боснії

Громадянська війна в Боснії і Герцеговині в 1992-1995 роках забрала життя близько 98 000 осіб. Серед 55% були військовослужбовці протиборчих армій, а 45% - цивільне населення.

Про це повідомляє РІА Новості з посиланням на боснійську агенцію СРНА і директора архівного центру Боснії (ІДЦ) Мірсада Токача.

За його словами, серед жертв війни - 65 000 мусульман (або босняків, як їх називають в БіГ), 24,9 тисячі сербів, 7,7 тисячі хорватів і близько 500 осіб інших національностей.

Токач додав, що ці цифри не остаточні, оскільки ІДЦ продовжує роботу з визначення точного числа жертв війни.

Однак глава ІДЦ зазначив, що загальна кількість загиблих навряд чи перевищить цифру в 100 тисяч, причому в неї увійдуть і мешканці БіГ, вбиті в ході громадянської війни в інших регіонах колишньої Югославії - в Хорватії і Словенії.

Найбільша кількість загиблих - 13,756 людей - зафіксована в Сараєво.

"В нашій роботі ми зіштовхнулися із серйозними проблемами, які належать до числа жертв, так як багато хто використовує необгрунтовані дані про їх кількість, - додав Токач. - Як ніби є якесь змагання: хто оголосить більше число загиблих і тим самим підтвердить, що масштаб злочину був більше. А це - абсурд".

Українці і поляки сваряться через кількість жертв УПА

ІДЦ було засновано у квітні 2004 року, він вважається незалежною і некомерційною організацією.

Боснія і Герцеговина оголосила в 1992 році про вихід зі складу Югославії, після чого в республіці почалася війна з участю боснійських мусульман, сербів і хорватів, яка тривала до 1995 року. На момент початку конфлікту населення країни перевищувало чотири мільйони чоловік.

Після закінчення конфлікту в БіГ сотні людей, головним чином боснійські серби, стали фігурантами справ про військові злочини.

Читайте також про українських миротворців у Сараєво під час війни в Боснії

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.