НІМЕЧЧИНІ ДОЗВОЛИЛИ НЕ ПЛАТИТИ ЗА ЗЛОЧИНИ НАЦИСТІВ

Міжнародний суд ООН в Гаазі позбавив Німеччину від необхідності платити компенсації родичам убитих нацистами людей.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

У 2008 році уряд ФРН звернулося до Гааги, щоб оскаржити вимоги італійців про матеріальні компенсації за постраждалих від дій нацистів. В їх позові йшлося про події вересня 1943 року - травня 1945 року на території окупованої німцями Італії.

У листопаді 2008 року Верховний касаційний суд Італії задовольнив вимоги дев'яти родичів двох мешканців села Чивітелла, яких y 1944 році розстріляли солдати вермахту. Згідно з рішенням суду, влада ФРН повинні булa виплатити італійцям один мільйон євро.

У цьому процесі були задіяні також греки, які намагалися одержати компенсацію від Німеччини за своїх родичів, убитих есесівцями в червні 1944 року в грецькому селі Дістомо. Італія дозволила грекам подавати позови проти ФРН через свої суди.

Німеччина відмовилася платити гроші й звернулася до Гааги, щоб перевірити, чи відповідає такий судовий процес нормам міжнародного права. Німецький уряд просив розібратися, чи може приватна особа в своїй країні подавати в суд на іншу країну. Міжнародний суд ООН ухвалив рішення на користь Німеччини. Підсумкове рішення опубліковано на сайті суду.

Раніше Італія намагалася оскаржити дії німецької сторони, але зустрічний позов, поданий італійцями в Міжнародний суд ООН, був відхилений в липні 2010 року. Влада Італії намагалася довести, що в даному випадку мова йде про злочини проти людяності і тому Німеччина не може прикриватися державним імунітетом.

Нагадаємо, що у жовтні 2010 року Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським договором 1919 року після Першої світової війни.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.